ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
26 червня 2026 року Справа № 280/6232/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
22.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за 133 дні невикористаних календарних днів відпусток без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення тарифного коефіцієнта на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та донарахування розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за весь період служби з 19.08.2023 року по 05.03.2024 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року (3028,00 грн) та станом на 01.01.2024 року (3028,00 грн) відповідно до тарифних коефіцієнтів, та виплатити різницю між фактично виплаченими сумами та сумами, належними до виплати;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та донарахування щомісячної премії у розмірі 405% посадового окладу та надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням за період з 19.08.2023 року по 05.03.2024 року, виходячи з оновлених розмірів окладів;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціальнопобутових питань за 2024 рік та зобов`язати Відповідача нарахувати і виплатити вказану допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого з урахуванням оновлених окладів;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та донарахування грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за 133 дні невикористаних відпусток, включивши до розрахунку середньоденного забезпечення оновлені розміри окладів, премій, а також суму грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 25 294,94 грн, та виплатити утворену різницю з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за весь період служби з 19.08.2023 року по 05.03.2024 року із застосуванням законного базового місяця січень 2023 року.
Матеріали позову містять заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом зазначено, що позивача звільнено з військової служби 05.03.2024 у відставку за станом здоров`я. Протягом 2024-2025 років позивач проходив тривале лікування, реабілітацію, здійснював оформлення статусу особи з інвалідністю, та безперервно виконував обов`язки державного службовця. Лише у березні-червні 2026 року позивач отримав від відповідача детальний розрахунок його грошового забезпечення.
Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Нормами ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набув чинності 19.07.2022 року, позивач мав звернутись до суду із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, яка, в свою чергу, у справах про звільнення працівника встановлює місячний строк звернення до суду з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до позиції Верховного суду України у постанові від 25.04.2023 № 380/15245/22 до 19 липня 2022 р. КзпП України не обмежував будь яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належності йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права».
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні/виключенні зі списків особового складу частини).
З додатків до позовної заяви вбачається, що позивача звільнено 05.03.2024, однак жодних відомостей щодо видачі відповідачем грошового атестата при звільненні позивача надано не було.
Водночас, матеріали справи містять листи-відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.03.2026 та від 01.06.2026, згідно яких позивача було повідомлено про складові нарахованого грошового забезпечення в період проходження військової служби з 19.08.2023 по 05.03.2024.
Таким чином, позивач був достовірно обізнаний нараховані йому про складові грошового забезпечення 16.03.2026, а отримання листа-відповіді від 01.06.2026 не змінює обставини обізнаності позивача про такі обставини.
Отже, звернувшись до суду 22.06.2026 (через систему "Електронний суд") із позовними вимогами щодо перерахунку грошового забезпечення після звільнення, позивач пропустив тримісячний строк, установлений частиною другою статті 233 КЗпП України.
Обставини щодо проходження позивачем лікування у 2024-2025 роках суд до уваги не приймає, оскільки вони не підтверджують об`єктивну неможливість позивача звернутись у встановлений процесуальним законодавством строк з позовом до суду.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням зазначеного в даній ухвалі суду та надати докази поважності пропуску вказаного строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, а саме надати оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.С. Лазаренко