ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа № 500/4020/26
26 червня 2026 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб`юк П.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
25.06.2026 до Тернопільського окружного адміністративного надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 через його представника, - адвоката Степанову Олену Вікторівну, повної інформації та копій документів які безпосередньо стосуються його особи;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати позивачу всю інформацію, що запитувалась позивачем через адвокатський запит № 161 від 01.06.2026, а саме: надати відеозаписи з боді-камер військовослужбовців/представників групи оповіщення, які 29 травня 2026 року здійснювали оповіщення, супровід, доставлення або інші дії щодо ОСОБА_1 ; надати інформацію про точний час доставлення ОСОБА_1 29 травня 2026 року до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ; надати інформацію про правові підстави затримання, супроводу та/або доставлення ОСОБА_1 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ; надати належним чином засвідчену копію довідки ВЛК, якою визначено придатність ОСОБА_1 до військової служби; надати засвідчений витяг з книги протоколів засідань ВЛК щодо ОСОБА_1 ; надати засвідчені копії картки обстеження та медичного огляду щодо ОСОБА_1 ; надати належним чином засвідчені копії мобілізаційних розпоряджень, наказів, направлень або інших документів, на підставі яких щодо ОСОБА_1 приймались рішення, пов`язані з мобілізаційними діями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 травня 2026 року представниками/військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинялись дії, пов`язані з оповіщенням, супроводом, доставленням до приміщення ТЦК та СП, проходженням військово-лікарської комісії та прийняттям подальших рішень щодо військово-облікового статусу ОСОБА_1 .
У межах надання позивачу правничої допомоги, представником позивача 01 червня 2026 року направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит № 162 від 01 червня 2026 року.
У запиті адвокат просив надати інформацію та копії документів щодо подій 29 травня 2026 року, а саме:
- відеозаписи з боді-камер військовослужбовців/представників групи оповіщення, які 29 травня 2026 року здійснювали оповіщення, супровід, доставлення або інші дії щодо ОСОБА_1 ;
- інформацію про точний час доставлення позивача 29 травня 2026 року до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- інформацію про правові підстави затримання позивача, супроводу та/або доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- належним чином засвідчену копію довідки ВЛК, якою визначено придатність позивача до військової служби;- засвідчений витяг з книги протоколів засідань ВЛК щодо позивача;
- засвідчені копії картки обстеження та медичного огляду щодо позивача;
- належним чином засвідчені копії мобілізаційних розпоряджень, наказів, направлень або інших документів, на підставі яких щодо позивача приймались рішення, пов`язані з мобілізаційними діями.
19 червня 2026 року відповідач надіслав відповідь на адвокатський запит № 162 від 01.06.2026 за вихідним номером 4004 від 15 червня 2026 року.
Однак представник вказує, що надана відповідь не містить повної запитуваної інформації та копій документів. Долучена копія довідки ВЛК не містить ЕЦП лікарів ВЛК, які нібито здійснювали огляд позивача. Відповідач не надав інформацію про підстави та порядок вчинення щодо позивача дій 29 травня 2026 року, не надав документи, на підставі яких приймались рішення щодо позивача, а також не надав відеозаписи з боді-камер представників групи оповіщення.
До вказаної позовної заяви представником також було додано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, в особі його уповноважених осіб, знищувати фото- та відеозаписи з портативних відеореєстраторів (боді-камер) військовослужбовців групи оповіщення, які 29 травня 2026 року здійснювали оповіщення ОСОБА_1 .
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що однією з вимог позовної заяви є вимога надати відеозаписи з боді-камери (боді-камер) військовослужбовців групи оповіщення, які 29 травня 2026 року здійснювали оповіщення ОСОБА_1 , позивача у справі.
Відповідно до п. 2 розділу ІV Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації затвердженої від 06 серпня 2024 року, строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження відповідної інформації.
Отже, на переконання представника, є ризик унеможливлення виконання рішення суду в зв`язку із знищенням відеозаписів з боді-камери (боді-камер) військовослужбовців групи оповіщення, які 29 травня 2026 року здійснювали оповіщення ОСОБА_1 .
Визначаючись щодо поданої заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування наведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2026 у справі № 520/25524/25.
Як зазначалося вище, в обґрунтування заяви про забезпечення позову представник вказує на те, що однією з вимог позовної заяви є вимога надати відеозаписи з боді-камери (боді-камер) військовослужбовців групи оповіщення, які 29 травня 2026 року здійснювали оповіщення ОСОБА_1 , позивача у справі.
Однак, відповідно до п. 2 розділу ІV Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації затвердженої від 06 серпня 2024 року, строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження відповідної інформації.
А тому, на переконання представника, є ризик унеможливлення виконання рішення суду в зв`язку із знищенням відеозаписів з боді-камери (боді-камер) військовослужбовців групи оповіщення, які 29 травня 2026 року здійснювали оповіщення ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що у відповідності до п.1 - п.6 розділу ІV Інструкції, вивантаження відеозаписів з карт пам`яті портативних відеореєстраторів на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам`яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником цього сервера. Сервер зберігання відеозаписів повинен розміщуватися в межах контрольованої зони та не мати з`єднань з будь-якими глобальними мережами.
Строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження відповідної інформації.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника ТЦК та СП може бути збільшено у разі:
1) використання їх у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення як джерел доказів;
2) під час розгляду скарг на дії чи бездіяльність уповноважених представників під час здійснення їх повноважень;
3) під час надання інформації на адвокатський запит або запит правоохоронного органу;
4) фіксації надзвичайних подій за участю особового складу ТЦК та СП;
5) інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності ТЦК та СП, під час проведення службових розслідувань.
Контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і відеозапису, здійснює відповідальна особа, а за інформацією, отриманою за їх допомогою,- безпосередньо керівник ТЦК та СП.
Дозвіл посадовим особам на онлайн-перегляд, копіювання та видачу фото- і відеозаписів надається виключно за рішенням керівника ТЦК та СП.
Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника ТЦК та СП або особи, яка виконує його обов`язки.
У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото- та відеозапису (додаток 2) або в Журналі обліку.
Фото- і відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліції та інших осіб у порядку, передбаченому законом.
Оповіщення позивача працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 відбулося 29 травня 2026 року, отже 29 червня 2026 року закінчується термін зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, невжиття заявлених заходів забезпечення може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , на захист яких подано адміністративний позов стане неможливим або значно ускладненим враховуючи строки зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів.
Враховуючи викладене, заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 152, 154, 169, 243, 248, 294, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву від 25.06.2026 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особі його уповноважених осіб, знищувати фото- та відеозаписи з портативних відеореєстраторів (боді-камер) військовослужбовців групи оповіщення, які 29 травня 2026 року здійснювали оповіщення ОСОБА_1 .
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 26 червня 2026 року.
Суддя Баб`юк П.М.