ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 червня 2026 року м. Дніпро справа № 160/18268/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви позивача від 15.04.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про відстрочку та прийняти рішення за результатами такого розгляду заяви щодо відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який навчається на денному відділенні, та видати документ про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не виключно шляхом особистого прийому, а й з можливістю отримати засобами електронної пошти й у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста або іншими не забороненими законом шляхами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року в справі № 160/18268/24 скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.04.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення за результатами розгляду заяви в порядку та строки, визначені чинним законодавством. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Представником позивача 23.06.2026 через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі, в якій представник просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 21 850 (двадцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з них: 13 600 грн - витрати на послуги адвоката Солодовника О.А. (перша інстанція); 8 250 грн - витрати на послуги адвоката Булової Ю.М. (апеляційна інстанція).
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для ухвалення судом додаткового судового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Питання розподілу судових витрат врегулювано статтею 139 КАС України.
Відповідно до частини 1 вказаної статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що закон визначає обов`язкову передумову для вирішення питання щодо розподілу понесених витрат на правничу допомогу - подання особою до закінчення розгляду справи відповідної заяви. Неподання такої заяви у визначений законом строк виключає можливість ухвалення додаткового судового рішення з цього питання.
Суд зазначає, що адміністративна справа № 160/18268/24 розглядалася в порядку письмового провадження, що виключає стадію судових дебатів, відтак відповідна заява мала бути подана позивачем окремо або разом з заявами по суті справи.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що представником позивача не дотримано таку вимогу, ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи та до завершення її розгляду не подано до суду заяву щодо розподілу судових витрат, а також не заявлено відповідну вимогу в апеляційній скарзі.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що подана позивачем заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
п о с т а н о в и в :
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 160/18268/24 залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з 26 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали.
Повна ухвала суду складена 26 червня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров