ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 червня 2026 року Справа №160/15846/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/15846/25,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
15 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про встановлення судового контролю, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». В обґрунтування клопотання посилається на невиконання відповідачем остаточного судового рішення в цій справі.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року призначено заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/15846/25 до розгляду в порядку письмового провадження. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання суду письмових пояснень, витребувано докази щодо обставин виконання рішення суду.
24 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучені довідки-розрахунки щодо обставин виконання рішення суду.
Вирішуючи вимоги заяви про встановлення судового контролю, суд виходить з такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати щодо сум, виплачених на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у справі №160/2388/22 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі №160/886/23.
28 січня 2026 року вказане рішення суду набрало законної сили.
19 березня 2026 року позивачем отримано виконавчі листи по справі.
Згідно ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
В даній справі вирішувалися також вимоги позивача щодо «компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період визначений у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/2388/22 з 01.01.2014 року по день фактичної виплати індексації (24.10.2023)».
Рішенням суду вказано: «Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, для забезпечення остаточного вирішення спору та виконання завдання адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача нарахувати відповідну компенсацію на всі суми, виплачені позивачу по обом згаданим раніше рішенням суду, оскільки за змістом йдеться про кошти однієї і тієї ж природи - індексацію грошового забезпечення. В свою чергу їх виплата на виконання двох рішень судів, а також декількома платежами є результатом поведінки відповідача та не змінює ані факту несвоєчасної виплати позивачу індексації, ані факту наявності у позивача права на компенсацію втрати частини доходів в зв`язку з такою затримкою».
Тобто, в цій частині позовних вимог суд не відмовляв в їх задоволенні (або в частині таких вимог), вони задоволені в повному обсязі.
Щодо періоду, за який належить обчислити компенсацію, суд зауважує, що зобов`язання відповідача «нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати щодо сум, виплачених на виконання рішення» належить оцінювати змістовно: йдеться про суми, які були виплачені невчасно.
Як наслідок, цілком очевидно, що йдеться про дату, в яку відповідні суми мали бути виплачені (однак виплачені не були).
Суд в даній справі не створював обов`язок виплатити кошти, а захистив вже існуюче в особи право шляхом зобов`язання відповідача виконати обов`язок, який не виконано. Відповідно, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не може обчислюватися жодним іншим чином, окрім як належної в силу закону дати, коли такі доходи були виплачені.
В даній справі компенсація стосується коштів, які виплачені під час виконання рішень судів у справах №160/2388/22 та №160/886/23. Обидва рішення стосувалися індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 року по 22.02.2017 року включно (друге рішення уточнило порядок розрахунку розміру такої індексації).
Суд зобов`язав відповідача виплатити компенсацію відносно сум, нарахованих на виконання рішень судів у справах №160/2388/22 та №160/886/23. Отже, сумами, які не були виплачені своєчасно, і щодо яких суд в даній справі зобов`язав відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, була індексація за період з 01.01.2014 року по 22.02.2017 року.
Як наслідок, оскільки саме індексація за період з 01.01.2014 року по 22.02.2017 року не була виплачена позивачу своєчасно, відповідач має обов`язок виплатити компенсацію частини втрати доходів щодо такої індексації.
Сама по собі природа відповідної компенсації пов`язує її виключно з одним можливим об`єктом: несвоєчасно виплаченими сумами.
Для обставин даної справи це зумовлює єдиний можливий порядок виконання рішення суду: відповідач має встановити коли мала бути виплачена індексація. Наприклад, для січня 2014 року - належною датою виплати індексації є дата виплати грошового забезпечення за січень 2014 року, після чого встановити в яку дату фактично було виплачено таку індексацію (згідно наданої довідки - 04.09.2022 року, 17.01.2023 року та 24.10.2023 року). Відповідно, утворений проміжок часу (з дати виплати грошового забезпечення за січень 2014 року по дату фактичної виплати позивачу спірної індексації за січень 2014 року) і є періодом, за який нараховується компенсація. Аналогічним чином відповідач розраховує компенсацію і щодо кожного наступного місяця періоду, за який не було вчасно виплачено індексацію (з 01.01.2014 року по 22.02.2017 року).
Згідно наданої відповідачем довідки-розрахунку відповідач визначив період для виплати компенсації від дати набрання законної сили рішеннями судів у справах №160/2388/22 та №160/886/23, тобто - діє всупереч змісту зобов`язання, накладеного на нього рішенням суду в даній справі. Належним чином компенсація втрати частини доходів не нарахована та не виплачена.
Відповідач не врахував, що рішенням суду не створено окремих прав позивача на відповідну індексацію, оскільки таке право існувало в силу закону (в т.ч. станом на січень 2014 року та кожен місяць відповідного періоду по 22.02.2017 року включно). Та обставина, що відповідач лише після рішення суду виконав свій обов`язок виплатити індексацію, на яку позивач мав право в силу закону ще станом на, наприклад, січень 2014 року, не змінює природи такої індексації як доходу, виплаченого з порушенням строку. Такий строк не змінився ретроспективно і дотепер є датою, в яку відповідач мав виплатити позивачу відповідну індексацію згідно закону (якби не порушив право позивача), що для прикладу з січнем 2014 року мало місце в дату виплати грошового забезпечення за січень 2014 року.
Отже, рішення суду наразі не виконано належним чином: розраховано суми всупереч накладеному обов`язку виплатити компенсацію частини втрачених доходів саме у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Однак відповідач строки виплати доходів не встановив, натомість визначив інші дати, які жодною нормою права не визначені як належний строк виплати відповідного доходу.
Аналогічне за змістом правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 16.03.2026 року у справі №160/28001/25.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Згідно ч. 3 ст. 382-1 встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись ст. ст. 241, 243-248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/15846/25 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі №160/15846/25.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі №160/15846/25 протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко