Дата документу 29.06.2026 Справа № 314/2247/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 314/2247/26 Головуючий в 1-й інстанції: Швець О.В.
Провадження № 22-ц/807/1734/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
У Х В А Л А
29 червня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Мінгазова Р.В.,
Онищенка Е.А.
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення - факту батьківства,
У С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення - факту батьківства відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що оскаржувана ухвала була постановлена 11.05.2026 року, копію вказаної ухвали отримала 22.05.2026 року, у зв`язку чим просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарженняухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року у цій справі, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Цивільним процесуальним законодавством передбачено, що тільки обізнаність зі змістом судового рішення чи ухвали, матеріалами справи дає стороні реальну можливість оскаржити судове рішення та викласти доводи апеляційної скарги у відповідності з вимогами закону.
Апеляційна скарга подана з порушенням строків, встановлених ст. 354 ЦПК України. Зокрема, оскаржуване судове рішення ухвалено 11.05.2026 року, отримано скаржником 23.05.2026 року, отже, строк на апеляційне оскарження рішення закінчується 07.06.2025 року, який є вихідним днем, тому строк на апеляційне оскарження закінчився 08.06.2025 року, апеляційна скарга подана 09.06.2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд, звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, якою визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (ухвали від 18 вересня 2020 року у справі № 11-119сап20, від 22 лютого 2021 року у справі №9901/42/20).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності. Кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі Преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Можливість продовження строків передбачена, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Поновлення строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначено, що копію оскарженої ухвали вона отримала 22.05.2026 року, інших поважних причин пропуску строку оскарження ухвали суду першої інстанції не наведено.
Отже, необхідно роз`яснити ОСОБА_1 право подати до Запорізького апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
Згідно із ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (ч. 4 ст. 357 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року відмовити.
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року у цій справі.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року у цій справі залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку.
Попередити, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.А. Трофимова
Судді: Р.В. Мінгазов
Е.А. Онищенко