Єдиний унікальний номер справи № 753/628/21
Провадження № 22-з/824/729/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСББ «Дніпровська Набережна 19-В», Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», ОСОБА_7 , Акціонерне товариство «Кредобанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В:
13.01.2021 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 адвокат Берковська Олена Миколаївна звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСББ „Дніпровська Набережна 19-В", Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс", ОСОБА_7 , Акціонерне товариство „Кредобанк" про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 26 лютого 2026 року ОСОБА_2 та 02 березня 2026 року ОСОБА_3 направили апеляційні скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення: рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2026 року залишено без змін.
26 травня 2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якій він просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь судові витрати, понесені ним у суді апеляційної інстанції, у розмірі 21 000,00 грн.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачено загальне правило щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У той же час Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, а саме ст. 246 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 дійшов наступного правового висновку:
«Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів даної справи вбачається, що у заяві до апеляційного суду заявник не навів належних обставин, які поза його волею перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
Заявник зобов`язаний довести наявність поважних причин неподання відповідних документів до закінчення розгляду справи та самостійно навести належне обґрунтування таких причин. Обов`язок щодо зазначення причин покладається виключно на сторону, тоді як суд має лише перевірити та оцінити їх обґрунтованість.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Апеляційний суд не наділений повноваженнями самостійно з`ясовувати або вишукувати поважність причин неподання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі. Перевірка таких причин здійснюється виключно в межах доводів і обґрунтувань, наведених стороною у відповідній заяві. Відповідно, заява про відшкодування судових витрат підлягає розгляду апеляційним судом у межах заявлених підстав та наведених стороною обставин, без виходу за їх межі.
У поданій заяві взагалі не наведено жодних пояснень щодо того, які саме поважні причини перешкоджали поданню доказів у встановлений строк. Таким чином, заявник взагалі не зазначив жодної причини, яка б могла бути оцінена судом як поважна. Суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати або домислювати можливі підстави неподання доказів.
За таких обставин відсутні будь-які дані про наявність об`єктивних перешкод, які б унеможливлювали подання відповідних документів до закінчення судових дебатів, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.
З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.
За таких умов, зважаючи на принцип диспозитивності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 83, 141, 270, 367 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСББ «Дніпровська Набережна 19-В», Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», ОСОБА_7 , Акціонерне товариство «Кредобанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
Д.О. Таргоній