ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7381/26 Справа № 210/5775/25 Суддя у 1-й інстанції - Чайкіна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
УХВАЛА
29 червня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Бондар Я.М.
Суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року у справі № 210/5775/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ
Рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року була залишена без руху, у зв?язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2026 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року визнана неподаною та повернута, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 10 лютого 2026 року щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн.
Роз`яснено ОСОБА_1 , що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Відповідачка ОСОБА_1 повторно звернулася до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору у сумі 4542,00 грн.
На виконання вимог суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надіслано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання апелянтка посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5% річного доходу сторони.
На підтвердження наведеного до клопотання додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 13.01.2026, відповідно до якої з січня 2025 року по квітень 2025 року інформація про доходи відсутня, дохід (додаткове благо) за травень 2025 року становить 101,26 грн, та з червня 2025 року по липень 2025 року інформація про доходи відсутня.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» слідує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
При вирішенні питання про зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа), також визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Надана апелянткою довідка не містить повну інформацію щодо майнового стану сторони, зокрема про отримання чи неотримання інших видів доходу, наявність майна у власності, і не свідчить про неспроможність сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї чи перебування на утриманні інших осіб, довідка наявність розрахункових та інших рахунків, залишки коштів на таких рахунках, витяги з державних реєстрів тощо.
Разом з тим, подання до суду інформації про відсутність в особи доходів взагалі суд сприймає вкрай критично, оскільки це свідчить про приховування від суду дійсного розміру і джерел доходу, адже фізична особа, як суб`єкт соціально-економічних відносин, не може існувати в суспільстві взагалі без жодних доходів.
Оскільки апелянткою не надано відомостей, які свідчили б про те, що за своїм майновим станом вона не спроможна сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з положеннями ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити скаржнику строк, встановлений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2026 року для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.127,185,357 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року - на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Я.М.Бондар