532/1061/26
2-з/532/15/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2026 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі судді Макарчука С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , про забезпечення позову,
Встановив:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 про забезпечення позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист права власності шляхом усунення перешкод у користуванні майном, визнання правочину недійсним та стягнення доходу.
У заяві про забезпечення позову позивач зазначила, що неповнолітній ОСОБА_2 не має у власності іншого житлового приміщення, що свідчить про значущість спірної квартини як єдиного можливого місця його проживання, а після досягнення повноліття він має намір реалізувати своє право на користування житлом, зареєструвати місце проживання та фактично проживати у квартирі. Під час передачі спірної квартири орендарям не враховано інтереси неповнолітнього сина позивача, а правочин вчинено щодо об`єкта житлової нерухомості, власником (користувачем) якої є неповнолітня особа без отримання дозволу від органу опіки та піклування.
Тому прохає забезпечити позов шляхом:
- заборони ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та будь-яким іншим третім особами чинити перешкоди у вселенні, доступі та проживанні неповнолітнього співвласника ОСОБА_2 за місцем його офіційної реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;
- заборони ОСОБА_4 та будь-яким іншим третім особам користуватися квартирою АДРЕСА_1 , на підставі нових, змінених, додаткових або продовжених (пролонгованих) договорів оренди (найму), піднайму чи будь-яких інших правочинів, укладених без згоди законного представника неповнолітнього співвласника ОСОБА_2 та без попереднього дозволу органу опіки та піклування до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо укладення нових договорів оренди (найму), піднайму, а також вчиняти дії щодо продовження (пролонгації) строку дії або зміни умов договору оренди житла від 29.03.2026, укладеного з ОСОБА_4 щодо квартири АДРЕСА_1 , без згоди законного представника неповнолітнього співвласника ОСОБА_2 та без попереднього дозволу органу опіки та піклування до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборони ОСОБА_4 вселяти до квартири АДРЕСА_1 , будь-яких сторонніх третіх осіб, у тому числі піднаймачів чи знайомих, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;
- заборони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо проведення ремонтних робіт, перепланування, реконструкції, а також заміни вхідних дверей, замків у квартирі АДРЕСА_1 , без письмової згоди законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 до набрання рішенням суду законної сили.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї документи, суддя дійшов до наступних висновків.
Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути істотні перешкоди як виконання судового рішення, так і ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Судом встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 , є:
- неповнолітній ОСОБА_2 - 1/2 частка
- малолітній ОСОБА_5 - 1/3 частка
- ОСОБА_3 - 1/6 частка.
29.03.2026 ОСОБА_3 без згоди представника неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , та без дозволу органу опіки та піклування вчинила правочин щодо майна, де співвласниками є малолітня і неповнолітня особи, а саме уклала договір оренди квартири з ОСОБА_4 , на підставі якого остання вселилася у квартиру, а тому позивачка припускає існування реальної загрози того, що до ухвалення рішення по справі відповідачка може укласти інші правочини щодо передачі в користування третім особам решти приміщень квартини або вселити додаткових осіб чи посилити перешкоди в користування квартирою законному власнику, що призведе до суттєвого погіршення стану майна, порушення житлових і майнових прав неповнолітньої дитини та зробить захист прав позивача неефективним або неможливим.
Суд зауважує, що твердження позивачки про недобросовісність дій є предметом доказування під час судового розгляду позову і тому не може бути предметом вирішення у межах вирішення питання забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти певні дії.
Також суд звертає увагу на те, що предметом позову ОСОБА_1 є усунення перешкоди у здійсненні права користування та володіння 1/2 часткою квартини, яка належить ОСОБА_2 , шляхом виселення відповідача ОСОБА_4 з квартири без надання іншого житлового приміщення; визнання недійсним договору оренди квартири від 29.03.2026; заборони ОСОБА_3 в подальшому здійснювати розпорядження та передачу в користування спірної квартири без письмової згоди всіх співвласників та дозволу органу опіки та піклування; стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/2 частини грошових коштів, отриманих від користування спірною квартирою (орендної плати) за період фактичного користування нею третіми особами з 29.03.2026 по день ухвалення рішення суду.
У постанові Верховного Суду в справі № 752/6255/18 від 21.11.2018 зроблено висновок, що наявність самого по собі позову про визнання недійсним договору оренди приміщення в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони користуватись або розпоряджатись ним законному власнику з огляду на те, що право власності на це приміщення позивачем не оспорюється, а предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини стосовно дійсності договору оренди. Також зазначено, що помилковим висновок є про розмірність обсягу позовних вимог про стягнення сплачених орендних платежів, якщо матеріали справи не містять відомостей стосовно ринкової вартості вказаного приміщення.
Матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є розмірним із предметом спору.
Водночас, заходи забезпечення позову, про які прохає позивач, за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, оскільки призводять до вирішення спору в частині заборони ОСОБА_3 здійснювати розпорядження належним їй майном та унеможливлює виконання укладеного ОСОБА_4 договору, чинність якого наразі не спростована.
Таким чином, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в частині, що стосується забезпечення права співвласника на безперешкодне користування належним йому майном, та спрямована на збереження статусу кво спірного приміщення і укладеного відповідачами договору до вирішення спору щодо цього договору та спірного приміщення.
Керуючись статтями 19, 84, 149-153, 175, 177, 274 ЦПК України, суддя,
Постановив:
Заяву про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову у виді:
- заборони ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та будь-яким іншим третім особами чинити перешкоди у вселенні, доступі та проживанні неповнолітнього співвласника ОСОБА_2 , якому належить 1/2 частина спірного приміщення, за місцем його офіційної реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;
- заборони будь-яким іншим третім особам, окрім співвласників та ОСОБА_4 , користуватися квартирою АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо укладення нових договорів оренди (найму), піднайму, за винятком розірвання або продовження (пролонгації) строку дії без зміни будь-яких інших умов договору оренди житла від 29.03.2026, укладеного з ОСОБА_4 щодо квартири АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборони ОСОБА_4 вселяти до квартири АДРЕСА_1 , будь-яких сторонніх третіх осіб, у тому числі піднаймачів чи знайомих, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;
- заборони співвласникам та ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо проведення ремонтних робіт, перепланування, реконструкції, а також заміни вхідних дверей, замків у квартирі АДРЕСА_1 , без письмової згоди усіх співвласників до набрання рішенням суду законної сили.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в частині вирішення питання про забезпечення позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання її копії учасниками справи.
Суддя