УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
Справа № 495/2694/22
Номер провадження 2/495/1721/2026
25 червня 2026 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Шевчук Ю.В.,.
при секретарі судового засідання Тюпа Є.С.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Білгород-Дністровський клопотання адвоката в інтересах відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває вказана цивільна справа.
27 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від адвоката в інтересах відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що відповідач у справі ОСОБА_3 наразі проходить військову службу, на підтвердження чого представником відповідача - адвокатом Кузьменко М.Б. до даного клопотання додана довідка з військової частині НОМЕР_1 , згідно якої солдат ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у вказаній військовій частині.
З посланням на ч. 2 ст. 251 ЦПК України, а також на рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/947/22, просить суд зупинити провадження у даній справі у зв`язку із перебуванням відповідача на військовій службі. Дане клопотання просить розглянути без відповідача та його представника.
Позивач ОСОБА_1 у судому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказавши, що розгляд даної справи триває і так вже досить тривалий час.
Адвокат в інтересах позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні також не погодився із даним клопотанням, та просив суд відмовити у його задоволенні, мотивуючи це тим, що довідка про проходження військової служби, надана представником відповідача, датована березнем 2026 року, тобто на даний час відповідач може вже і не проходити військову службу, а також звернув увагу на той факт, що дана довідка підписана кваліфікованим електронним підписом представника відповідача, а не командира військової частини, який видавав цю довідку, також вказав, що вважає, що ця довідка не відповідає вимогам та не може бути прийнята судом як «електронний доказ».
Дослідивши матеріали справи, клопотання про зупинення провадження, заслухавши позивача та його представника, суд приходить до наступних висновків.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
У цивільному процесуальному законодавстві підстави зупинення провадження регламентовані ст. 251 та 252 ЦПК України. Ст. 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від ст. 252 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22).
Системний аналіз Закону України «Про оборону України», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дозволяє дійти висновку, що воєнний стан є загальним правовим режимом, що вводиться в Україні та створює юридичні рамки (правову конструкцію) для діяльності всіх державних інститутів, економіки та суспільства в умовах збройної агресії. Такий захід є системним, комплексним і загальнодержавним, який змінює правовий режим функціонування держави в цілому. Натомість переведення на організацію і штати воєнного часу є конкретним військово-організаційним заходом, який є наслідком та складовою частиною введення воєнного стану та оголошення мобілізації. Цей захід стосується внутрішньої структури та чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань з метою приведення їх у максимальну бойову готовність.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан та оголошено провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на сьогодні.
Враховуючи зазначений вище указ Президента України, з 24 лютого 2022 року і до сьогодні в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан2 для цілей застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
У довідці від 30 березня 2026 року № 423, виданій військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, що ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації.
Отже, відповідач ОСОБА_3 є військовослужбовцем військового формування, яке переведене на воєнний стан.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 зауважила, що ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Зважаючи на викладене, ураховуючи те, що представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Кузьменко М.Б. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_3 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , чи припинення воєнного стану в Україні.
Що стосується тверджень сторони позивача щодо того, що дана довідка не відповідає вимогам «електронного доказу», суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що довідка, надана представником відповідача подана ним через систему «Електронний суд», і на неї, у відповідності до вказаних вимог ЦПК України, накладений кваліфікований електронний підпис адвоката Кузьменко М.Б., у суду відсутні підстави ставити зміст цієї довідки під сумнів.
Окрім того, суд зазначає, що дана довідка не є електронним доказом в силу положень ч. 3 ст. 95 ЦПК України.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Кузьменко Михайла Борисовича про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі № 495/2694/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 на військовій службі або до припинення воєнного стану в Україні.
Зобов`язати ОСОБА_3 повідомити суд про припинення перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, протягом десяти днів з часу настання таких обставин.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 30.06.2026 о 16:40 годині.
Суддя Юлія ШЕВЧУК