Справа № 947/40495/25
Провадження № 2-з/947/54/26
УХВАЛА
30.06.2026
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни, державного реєстратора КП «Новоселівської сільської ради « Регіональне бюро державної реєстрації» Рубан Майї Олександрівни, КП « Регіональне бюро державної реєстрації» за участі третьої особи Міністерства юстиції України про відшкодування шкоди -
ВСТАНОВИВ:
Заходами електронного суду, з позовом про відшкодування шкоди до Київського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 , в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Немм Олени Володимирівни, ОСОБА_5 та Комунального підприємства "Регіональне бюро державної реєстрації" на користь Позивача доходи, одержані або які могли бути одержані від користування майном (упущену вигоду), у розмірі, встановленому судовою експертизою, в Доларах США, з визначенням гривневого еквіваленту за офіційним курсом Національного банку України на день фактичного виконання судового рішення для чого також просить суд призначити судову експертизу для визначення розміру ринкової вартості права користування (орендної плати) за Об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за період з 26 липня 2018 року по 25 травня 2023 року (58 місяців).
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 04.12.25 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
22.12.2025 року позивачем подано клопотання про витребування доказів у вигляді повної копії електронної реєстраційної справи щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 та завіреної копії звіту про оцінку майна або відомості про його відсутність.
Після подання вказаного клопотання позивача 05.03.2026 подав заяву про зміну підстав позову.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
За приписами ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таким чином докази які сторона просить витребувати, окрім самого факту неможливості їх подання стороною особисто, повинні відповідати загальним критеріям належності та допустимості, а також стороною повинно бути обґрунтовано яке значення для справи вказані докази мають.
У даному випадку, враховуючи зміну позивачем заявлених вимог та не доведеності що вказані докази мають значення саме для встановлення обставин які відповідають межам заявлених вимог , суд вважає вказане клопотання необґрунтованим та таким , що не підлягає задоволенню.
Водночас судом роз`яснено позивачу що після остаточного визначення підстав заявлених позовних вимог та межі заявлених позовних вимог , він може подати нове клопотання про витребування саме тих доказів які мають значення для вирішення спору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259,260,261353,354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 22.12.2025 року про витребування доказів.
Ухвала була проголошена у судовому засіданні 10.03.2026 року та 30.06.2026 складена окремим документом , у звязку із наявністю окремого провадження по вказаному клопотанню.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Луняченко