Справа №597/1186/23
Провадження № 2/597/8/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: судді Шевчук В.М.
за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину,
у с т а н о в и в:
У провадженні Заліщицького районного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 року справу передано до розгляду судді Васильченко В.В.
У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної цивільної справи між суддями, відповідно до якого дану справу 26.03.2024 року розподілено судді Шевчук В.М. та 26.03.2024 року передано для розгляду.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 29.03.2024 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину залишено без руху.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 25.04.2024 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. прийняла до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та зупинила повадження у справі до 07.10.2024 року.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 06.11.2024 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. поновила провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 11.12.2024 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. замінено первісного відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права на спадщину ОСОБА_4 - на ОСОБА_2 . Підготовче судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину відкладено на 23.12.2024 року.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 23.12.2024 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. призначила судову почеркознавчу експертизу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та провадження у справі зупинила.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 13.02.2025 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. клопотання про витребування доказів судового експерта сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Володимира Кравець у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину задоволила.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 25.04.2025 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. поновила провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 12.06.2025 року суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М. закрила підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину та призначила справу до судового розгляду по суті 20.06.2025 року.
Ухвалою Заліщицького районного суду від 16 жовтня 2025 року відкладено розгляд справи та визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання, яке відбудеться о 10 годині 30 хвилин 10.11.2025 року.
Копії вказаної ухвали суду та судові повістки-повідомлення були доставлені до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 20.10.2025 року.
У судове засідання 10.11.2025 року о 10:30 год. позивач не з`явився, будучи повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Судові повістки-повідомлення були доставлені до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 .
Згідно статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Зі змісту ст.223 ЦПК України вбачається, що суд вправі визнати явку сторони обов`язковою в судове засідання, якщо визнає потрібним, щоб сторона яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Таким чином, для надання пояснень та повного і всебічного з`ясування фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, явка позивача в судове засідання визнана обов`язковою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
Суд констатує, що за приписом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначений законодавчий припис покладає на позивача обов`язок цікавитися рухому справи в суді та не вчиняти дій, які спрямовані на затягування її розгляду; з`являтися за викликом до суду, в разі визнання явки обов`язкою, для надання пояснень і необхідних доказів; сприяти встановленню істини по справі.
Відповідно до положень ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Виклики суду з зазначенням про визнання явки позивача обов`язковою в судове засідання здійснювались з 16.10.2025 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився та не скористався правом подати заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у разі, якщо неможливим або обтяжливим для нього є явка в судове засідання безпосередньо до суду.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідачки ОСОБА_5 надіслала суду заяву, в якій просить справу слухати за їх відсутності, та у зв`язку з тривалою неявкою позивача у судові засідання по справі та його неявкою у судові засідання після визнання його явки обов`язковою просить залишити позовну заяву без розгляду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Як роз`яснено у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі№ 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) викладено правову позицію про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласностіі відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 травня2022 року у справі № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).
Підстави для відкладення судового засідання, згідно ст.223 ЦПК України також відсутні, оскільки неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав).
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як зазначив Верховний Суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.
Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 року у справі №905/458/21 щодо застосування пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42, статей 120, 196, частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, зміст яких є тотожним змісту вищевикладених статей ЦПК України.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Така ж правова позиція викладена і Постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
Частиною 4 ст.12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, у даному випадку існують усі підстави, передбачені ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду, а саме: сторона позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; неявка позивача у судове засідання є повторною (суцільно); від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, однак судом було визнано явку позивача - ОСОБА_1 у судове засідання обов`язковою.
При цьому, ухвала Заліщицького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2025 року про визнання явки позивача ОСОБА_1 у судове засідання обов`язковою та судові повістки були надіслані та доставлені до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 , що підтверджується довідками про доставку електронних документів.
З огляду на те, що позивач повторно не з`явився на виклик суду, при цьому, неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки за відсутності аргументованих пояснень позивача ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості прийняти законне та справедливе рішення, суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що повторна неявка належним чином повідомленого позивача ОСОБА_1 в судові засідання свідчить про небажання підтримувати позовні вимоги, що є підставою для залишення позову без розгляду.
При цьому, суд враховує тривалість перебування справи у провадженні, дії позивача у розгляді його позовних вимог, який не цікавиться рухом справи, в судові засідання не з`являється, на адресу суду, після визнання явки позивача обов`язковою не вжив дій спрямованих на забезпечення явки свого представника в судове засідання.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.128, 223, 247, 257, 260, 261, 272, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя В.М.ШЕВЧУК