УХВАЛА
30 червня 2026 р. Справа № 520/1959/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Подобайло З.Г.,
Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/1959/26
за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 задоволено позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу , в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/1959/26.
Справа № 520/1959/26 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду 25.06.2026.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Наявні матеріали справи в КП "ДСС" та підсистемі "Електронний суд" свідчать, що оскаржуване рішення ухвалено 13.04.2026 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення направлено Харківським окружним адміністративним судом засобами поштового зв`язку на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) 15.04.2026. Вказане відправлення відповідачем не отримано, до суду першої інстанції повернувся конверт із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно до трекігну поштового відправлення № R067146505578 причиною повернення зазначеного листа вказано «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаного рішення доставлена до електронного кабінету представника відповідача - адвоката Ольшанської Олени Валентинівни 13.05.2026 о 17:05 год.
Згідно з абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Апеляційна скарга подана до суду 12.06.2026 року, тобто після закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви про поновлення строку апелянт посилається на ст. 295 КАС України та зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалено без участі ОСОБА_1 . У період розгляду справи на момент винесення рішення ОСОБА_1 на законних підставах перебував і перебуває за межами України, а саме у Великій Британії, що підтверджується копією закордонного паспорта з відмітками про перетин кордону. Через перебування за кордоном в умовах воєнного стану він був позбавлений можливості отримати судові повістки та копію позовної заяви, які надходили на адресу в Україні, тобто фактично був позбавлений права на захист. Також, апелянт вважає, що оскільки копію рішення представник відповідача фактично отримав (ознайомився з нею) лише 13 травня 2026 року о 16:56 год. у електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і він підлягає поновленню. Посилаючись на доводи та обґрунтування , викладені в клопотанні, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження .
Відповідно до статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява № 23805/94, § 36)).
Окрім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України).
У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Також ЄСПЛ зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Відповідно до ст. 129 Конституції України та пункту 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи те , що оскаржуване судове рішення було отримано представником відповідача лише 13.05.2026 року пісяла ознайомлення з матеріалами справи , поштові відправлення надіслані на адресу відповідача поверталися у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, перебування відповідача з 05.12.2025 за кордоном , проаналізувавши доводи, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, тому, клопотання підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.
Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 КАС України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 КАС України, відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 КАС України).
З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття провадження у справі відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 300 КАС України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 121, 293, 295-297, 300, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/1959/26 задовольнити.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/1959/26 поновити.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/1959/26 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми.
Зупинити дію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/1959/26.
Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 5 днів від дати отримання копії ухвали.
Надіслати учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) З.Г. Подобайло
Судді (підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий