Справа № 643/3849/26
Провадження № 2/639/1493/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2026 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 643/3849/26 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків в порядку регресу,
установив:
До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Салтівського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків в порядку регресу.
13.04.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання на 11 годину 00 хвили 12.05.2026 (а.с.71).
Оскільки в судове засідання, призначене на 11 годину 00 хвилин 12.05.2026 позивач ФОП ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України), про поважність причин неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не подавав, 12.05.2026 суд постановив ухвалу про відкладення судового розгляду справи у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та неподання заяви про розгляд справи без його участі. Суд роз`яснив позивачу положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с.77).
У судове засідання, призначене на 01.07.2026 позивач не з`явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином, згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи відповідачі (згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України) у судове засідання не з`явилися, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили.
У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 44 цього Кодексу.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Частиною другою статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.
Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Суд зауважує, що ухвалою суду від 12.05.2026 суд роз`яснив позивачу положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та наслідки повторної неявки позивача у судове засідання за відсутністю заяви про розгляд справи без його участі.
В цій справі, суд не вбачає зацікавленість позивача як у своєчасному розгляді справи так і у розгляді цієї справи взагалі.
Згідно з приписами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.
З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, у судові засідання, призначені на 12.05.2026 та 01.07.2026 позивач не з`явився, неявка у судове засідання є повторною (позивач другий раз поспіль не з`явився у судове засідання), на підтвердження поважності причин неявки до суду будь-яких документів не надав, заяви про розгляд справи по суті за відсутності позивача до суду не надходило.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення вказаного позову без розгляду, оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання, не повідомивши про поважність причин неявки та від позивача не надходило заяви про розгляд справи без його участі. Нез`явлення позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи.
Суд роз`яснює позивачеві те, що згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 12, 43, 44, 128, 223, ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 259, 260, 274-279, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків в порядку регресу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена 01.07.2026.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО