Справа № 569/15480/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2026 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
ОСОБА_1 діючи через свого представника адвоката Редзель М.М., звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Коломис Ольга Вячеславівна, Приватний нотаріус Червук Олена Василівна про поділ спільного майна. Просить визнати договір купівлі-продажу житлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Червук Оленою Василівною 14 жовтня 2013 року, зареєстрований у реєстрі за № 609 удаваним правочином, визнати договір дарування житлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис Ольгою Вячеславівною 23 серпня 2022 року, зареєстрований у реєстрі за № 877 удаваним правочином. Визнати квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 ідеальній частині житлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 року справа №569/15480/26 передана для розгляду судді Гордійчук І.О.
30.06.2026 представником позивача адвокатом Редзель М.М. подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вижити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчудження на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , заборонивши ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчудження зазначеної квартири.
Свої вимоги мотивує тим, що наявна реальна загроза відчуження відповідачкою ОСОБА_2 спірного майна третім особам, шляхом продажу чи дарування до вирішення спору по суті. У разі такого відчуження виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде істотно ускладненим або неможливим, що призведе до необхідності ініціювання нових судових спорів. Оскільки право власності на спірне майно зареєстроване виключно за відповідачкою, остання має юридичну можливість на власний розсуд розпорядитися ним, зокрема відчужити шляхом продажу, дарування чи іншим способом, або передати в заставу третім особам, ще до вирішення спору по суті. Накладення арешту є співмірним заходом забезпечення позову, оскільки не позбавляє відповідачку права володіння та користування майном, а лише тимчасово обмежує можливість його відчуження до вирішення спору судом.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За змістом ч.2 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем наведено обґрунтовані підстави для застосування заходів забезпечення позову, надано належні та допустимі докази, а тому суд дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню у вигляді накладення арешту на спірне майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраціний номер об`єкта нерухомого майна 11[телефон приховано]), що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити Центру надання адміністративних послуг в місті Рівному (33028, м.Рівне майдан Просвіти,2) для виконання та сторонам для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_2 ) РНОКПП НОМЕР_1
Стягувач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) РНОКПП НОМЕР_2
Суддя І.О.Гордійчук