Справа № 127/23093/26
Провадження № 2/127/6353/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
В своїй заяві представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, майнові права та корпоративні права, що належать ОСОБА_2 в межах суми позовних вимог - 672 900 грн.;
- заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, поділу чи обтяження належного їй рухомого та нерухомого майна, майнових прав та корпоративних прав.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Пунктами 1, 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», обсяг позовних вимог має відповідати виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши матеріали заяви позивача про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд вважає, що заяву слід задовольнити частково з таких підстав.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться чи буде знаходитися справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Вирішуючи дану заяву, суд виходить з того, що між сторонами існує спір з приводу стягнення боргу за договором позики на загальну суму 15000,00 дол. США, що був укладений з відповідачем Тобто предметом спору є стягнення грошових коштів у значному розмірі.
З огляду на викладене вище, ураховуючи підстави і предмет позову, який подано ОСОБА_1 до суду та надання ним достатніх доказів, які свідчать про існування ризику подальшого стягнення коштів із доходів відповідача, чим можуть бути порушені майнові права та інтереси ОСОБА_1 , що може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову в частині накладення арешту на майно.
Щодо вимоги прозаборону відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження, поділу чи обтяження належного їй рухомого та нерухомого майна, майнових прав та корпоративних прав, то вона задоволенню не підлягає, оскільки такий вид забезпечення є не співмірним із заявленою позивачем вимогою. Також після накладення арешту на вказане вище майно, відповідач буде позбавлена права на розпорядження цим майном.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, майнові права та корпоративні права, що належать на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в межах позовних вимог, а саме в розмірі 15000,00 доларів США, що становить 672900,00 грн. (шістсот сімдесят дві тисячі дев`ятсот гривень 00 коп.).
В решті вимог заяви - відмовити.
Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: