Справа № 127/23093/26
Провадження № 2/127/6353/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(З А О Ч Н Е)
12 жовтня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря Бральчук Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи позовні вимоги тим, що 25.07.2025 року між ними було укладено договір позики у формі розписки, за яким відповідач отримала у борг від позивача грошові кошти в сумі 15000 доларів США. З листопада 2025 року по сьогоднішній день ОСОБА_2 припинила виходити на зв`язок, її місце перебування позивачу невідоме, її контактні номери телефонів вимкнені. В порушення взятих на себе зобов`язань, незважаючи на спроби позивача зв`язатись з відповідачем, по сьогоднішній день кошти не повернуто. Враховуючи, що в розписці не було встановлено терміну повернення грошових коштів, то позивач направив 29.05.2026 року на адреси відповідача вимогу про сплату всієї суми боргу протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Однак, відповідач не повернула суму позики в строк, визначений договором, більш того за весь час, починаючи з надання йому позики позивачем, не здійснила навіть часткового повернення позики, а відтак позивач змушений був звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою сду від 14.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в загальному позовному провадженні, надано строк відповідачу на подання до суду відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 01 липня 2026 року заяву представника позивача було задоволено частково та забезпечено позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, майнові права та корпоративні права, що належать на праві власності ОСОБА_2 , в межах позовних вимог, а саме в розмірі 15000,00 доларів США, що становить 672900,00 грн. В решті вимог заяви - відмовлено.
В судове засідання позивач не з`явився, проте його представник подав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, просив задовольнити в повному обсязі та не заперечив проти ухвалення заочного рішення. Також просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 22142,00 грн. Зазначив, що додатково буде подано заяву про стягнення витрат протягом двох днів.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась у судове засідання, про причини неявки не повідомила, не подала відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 25.07.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики та на підтвердження цього відповідачем була надана позивачу розписка, яка посвідчує факт передання позикодавцем визначеної грошової суми, відповідно до якої відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 15000,00 доларів США (а.с. 6).
Суд звертає увагу, що строк повернення позики, розпискою не визначений.
Грошові кошти, що взяті в борг за договором позики без визначеного у розписці строку повернення цих коштів, мають бути повернені у порядку та строки, що встановлені частиною першою статті 1049 ЦК України, тобто протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 499/144/17.
За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Так, 29.05.2026 року ОСОБА_1 надіслав відповідачу на всі відомі йому адреси вимогу про сплату всієї суми боргу в розмірі 15000,00 дол. США протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги (а.с. 7, 8). Таким чином, строк пред`явлення вимоги за договором позики настав на час звернення до суду з цим позовом.
Однак, відповідач ОСОБА_2 станом на день звернення із позовною заявою до суду, не повернула кошти та ухиляється від виконання свого зобов`язання.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Таким чином, сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору позики щодо його предмету, порядку і строку виконання і даний договір відповідає вимогам ст. 1046 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов, може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передачу йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій кількості, що була передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановленні договором.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14 446цс18) у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Оригінал розписки від 25.07.2025 року знаходився у позивача, тому наявність даної розписки в останнього свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики та порушення вимог ст. 1049 ЦК України.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.
Тому, на підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за договором позики у розмірі 15000,00 дол. США, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5915,68 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 627, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за розпискою від 25 липня 2025 року в розмірі 15000,00 дол. США (п`ятнадцять тисяч доларів США 00 центів).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 5915,68 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень 68 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складений 16.10.2026 року.
Суддя: