УХВАЛА
02 липня 2026 року
м. Київ
справа № 761/1673/26
провадження № 61-8687ск26
Верховний Суд у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАТОНС», треті особи: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАТОНС» (далі - ТОВ «АЛАТОНС»), треті особи: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), про захист прав споживачів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АЛАТОНС», треті особи: Держпродспоживслужба, Мінекономіки, про захист прав споживачів передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.
20 квітня 2026 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду
м. Києва від 27 січня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків, роз`яснено наслідки не усунення недоліків.
11 травня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2026 року відмовлено
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі.
Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року у справі № 761/1673/26.
Витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва матеріали справи.
26 червня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду
від 13 травня 2026 року (надійшла до суду 29 червня 2026 року), у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень
у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову
в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу
в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою-другою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Водночас Верховний Суд також звертає увагу на те, що зі змісту зазначеної норми вбачається, що роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає примусовому виконанню.
Таким чином, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року клопотання позивача задоволено та поновлено йому строк на апеляційне оскарження ухвали суду, втім апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків, а саме подання належним чином оформленої редакції апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості усіх учасників справи.
Київський апеляційний суд в ухвалі від 13 травня 2026 року вірно вказав, що ухвала від 22 квітня 2026 року не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, тому вона не підлягає роз`ясненню у порядку статті 271 ЦПК України, не допускає кількох варіантів тлумачення та є зрозумілою.
Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France»
від 16 грудня 1992 року).
Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАТОНС», треті особи: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, про захист прав споживачів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник
Ю. В. Черняк