ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 червня 2026 року Справа 160/16253/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнко Андрія б.10) про визнання дій протиправними та скасування рішення,
установив:
позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати позивачу поточних платежів з щомісячної пенсії за віком без застосування ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату позивачу поточних платежів щомісячної пенсії із застосуванням ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у повному розмірі з дати її призначення.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно подати до суду уточнену позовну заяву в кількості примірників відповідно до кількості учасників у справі в якій уточнити позовні вимоги та/або відповідачів в рамках даного позову.
Разом з тим, заявлені позовні вимоги сформульовані нечітко, а саме у прохальній частині позовної заяві не зазначено за які саме періоди, на думку позивача, відповідач здійснював протиправні дії в частині виплати позивачу поточних платежів з щомісячної пенсії за віком.
Відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 01.01.2026 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.
Зокрема, відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.).
Судом встановлено, що позовна заява подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд».
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру. Отже, сума судового збору за подання цього адміністративного позову становить 1064,96 грн.
Таким чином позивачу необхідно доплатити адміністративний збір у розмірі 1064,96.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.
Разом з тим, до адміністративного позову подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення судом щодо зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
В ухвалі від 08.12.2020 р. № 215/1907/20 Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати, зокрема, документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Оскільки позивач не надав суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору і позивач отримує пенсію, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу належить сплатити та надати до суду документ, що підтверджує сплату адміністративного збору у розмірі 1064, 96 грн або документ, що підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору.
Частиною 1 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання про вістрочееня сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- документ, що підтверджує сплату адміністративного збору у розмірі 1064, 96 грн або документ, що підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору
- уточнену позовну заяву в кількості примірників відповідно до кількості учасників у справі в якій уточнити позовні вимоги та/або відповідачів в рамках даного позову.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко