МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 червня 2026 р. № 400/6284/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання М`ялик В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розрахункової величини 1 762 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для займаної посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», у період з 20.05.2023 по 31.12.2023 включно; 2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 20.05.2023 по 31.12.2023 включно; 3) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2023 рік, надбавки за особливості проходження військової служби, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 20.05.2023 по 31.12.2023 включно.
Ухвалою суду від 01.06.2026 року відкрито провадження по справі №400/6284/26.
04.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду, а саме відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження у справі та позивач не заявить про поновлення такого строку або якщо підстави, наведені ним для поновлення строку, будуть визнані неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Позов у даній справі подано 28.05.2026. Разом з тим у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/31314/25 за позовом цього ж позивача до Військової частини НОМЕР_1 про перерахунок грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб за період з 29.01.2020 по 19.05.2023. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 справу № 420/31314/25 було вирішено по суті. У межах розгляду справи № 420/31314/25 Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, до якого було долучено довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення позивача. Зазначена довідка містила інформацію про всі нарахування та виплати грошового забезпечення позивача, у тому числі за період з 20.05.2023 по 31.12.2023, який є предметом спору у даній справі. Таким чином, факт отримання позивачем інформації про складові та розмір його грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 31.12.2023 підтверджується належними та допустимими доказами. Верховний Суд неодноразово зазначав, що для визначення початку перебігу строку звернення до суду має значення не лише момент фактичного усвідомлення особою порушення права, а й момент, коли особа повинна була дізнатися про таке порушення за об`єктивних обставин справи. Отже, щонайменше під час розгляду справи № 420/31314/25 позивач був обізнаний про всі обставини, які покладені ним в основу нового позову. Незважаючи на це, відповідні вимоги щодо періоду з 20.05.2023 по 31.12.2023 ним заявлені не були. Натомість після ухвалення рішення у справі № 420/31314/25 позивач звернувся до суду з новим позовом, який ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, тому самому способі захисту права та аналогічному правовому обґрунтуванні. Фактично має місце штучний поділ єдиного спору на декілька окремих судових проваджень. Такі дії суперечать принципам добросовісності учасників судового процесу, процесуальної економії та ефективності судового захисту, визначеним статтями 2, 44 та 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.
1. ОСОБА_1 звернувся з цим позовом з приводу неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення за 2023 рік у травні 2026 року, тобто майже після 3 років, як були порушенні його права.
2. Оскільки, у позові йде мова про розмір грошового забезпечення, яке позивач вважає він отримував у 2023 році не у повному обсязі, зазначена справа відноситься до категорії порушення законодавства про оплату праці.
3. Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
4. До 19.07.2022 ч.2 ст.233 КЗпП України передбачалось, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Зазначену норму про можливість звернення військовослужбовця до суду без обмеження будь-яким строком у разі порушення роботодавцем умов та розмірів нарахування та виплати грошового забезпечення застосовували у тому числі і адміністративні суди.
5.19.07.2022 набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким ч.2 ст.233 КЗпП України викладена у інший редакції, без застереження про можливість звернення до суду з позовом про стягнення належних сум заробітної плати без обмеження будь-якими строками.
6. 11.12.2025 рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
7. Таким чином, з 11.12.2025 строки звернення до суду (строки позовної давності) щодо вимог про порушення законодавства про оплату праці, стягнення заробітної плати, грошового забезпечення та інших виплат, не застосовуються.
8. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не пропущені строки звернення до суду, оскільки на вимоги про стягнення грошового забезпечення, обмеження будь-якими строками не застосовується.
За таких обставин, в задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121,122, 240, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя В. В. Біоносенко