Справа № 420/19334/26
УХВАЛА
01 липня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України Одеській області, Головного управління Національної поліції, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України Одеській області, Головного управління Національної поліції, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , які були вчинені відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у внесенні відомостей до реєстру (оберіг) Резерв+: порушення правил військового обліку, не став на військовий обік за військовою адресою від 01.03.2026 року;
скасувати рішення з номером реєстру оберіг 21052023064[телефон приховано] BOC 790037, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 щодо особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, направлення звернення до органів Національної поліції України щодо ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП,
зобов`язати відповідача виключити: громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку, та виключити з реєстру Оберіг наступні відомості: порушення правил військового обліку;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 відновити статус: «виключити громадянина ОСОБА_1 , з військового обліку», направити до Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованому за номером ЄО 5350, відповідно до заяви ТЦК від 15.12.2025 року, як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи зазначена справа передана судді Одеського окружного адміністративного суду Василяці Д.К.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивач визначає в якості третіх осіб - Міністерство оборони України, Національну поліцію України, Головне управління Національної поліції в Одеській області, Головне управління Національної поліції, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Разом з тим, позивачем не визначено процесуальний статус зазначених осіб відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначено, на чиїй стороні такі особи мають бути залучені до участі у справі, а також не наведено належного та конкретного обґрунтування того, яким саме чином рішення у цій справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.
Посилання позивача на те, що Міністерству оборони України належать інформаційні системи, у яких містяться відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, саме по собі не свідчить про наявність правових підстав для його обов`язкового залучення до участі у справі як третьої особи, оскільки предметом даного спору є оскарження дій (бездіяльності) конкретного суб`єкта владних повноважень, а не оскарження дій чи рішень Міністерства оборони України щодо ведення відповідного реєстру.
Крім того, зазначення позивачем про можливе порушення його конституційних прав та свобод, а також посилання на необхідність залучення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не є достатньою підставою для набуття такою особою процесуального статусу третьої особи у справі, оскільки позивачем не наведено, які саме права, свободи, інтереси або обов`язки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можуть бути змінені чи порушені у зв`язку з ухваленням рішення у даній справі.
Також посилання позивача на рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/32782/25 не може бути самостійною підставою для залучення зазначених осіб до участі у цій справі, оскільки процесуальне питання щодо складу учасників справи вирішується судом у кожній конкретній справі з урахуванням її предмета спору, заявлених позовних вимог та встановлених обставин.
Так, положеннями статті 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін (ч.1 ст. 49 КАС України).
Згідно частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом подання належним чином оформленого клопотання про залучення третіх осіб із зазначенням їх процесуального статусу, сторони, на якій вони мають бути залучені, а також конкретного обґрунтування того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки кожної із зазначених осіб.
Крім того, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеної норми в позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача.
Також позивачем зазначено в якості відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 та зазначено код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , в той же час даний код ЄДРПОУ належить іншій юридичній особі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Таким чином, позивачем не зазначено належні відомості щодо відповідача, зокрема ідентифікаційний код юридичної особи, що унеможливлює належну ідентифікацію суб`єкта владних повноважень, дії якого оскаржуються у даній справі.
Також відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Національної поліції України в Одеській області знаходиться за адресою вул. Академіка Філатова, будинок 15-А, м.Одеса, 65080, а не як зазначено позивачем - вул.Єврейська,12, м.Одеса, 65014.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такого органу як Головне управління Національної поліції за кодом ЄДРПОУ 41413533, (вул. Філатова, 23-А, м.Одеса, 65033) не зареєстровано (не існує).
Судом також встановлено, що позовні вимоги сформульовані позивачем таким чином, що не відповідають вимогам щодо визначеності предмета спору.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Зокрема, позивач просить, серед іншого, скасувати рішення з номером реєстру «Оберіг» 21052023064[телефон приховано] ВОС 790037 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, та направлення звернення до органів Національної поліції України.
Разом з тим, позивачем не надано до матеріалів позовної заяви копії зазначеного рішення, не зазначено дату його прийняття, форму такого рішення, а також не наведено інших ідентифікуючих ознак, які б дозволяли суду встановити наявність та зміст такого рішення як предмета оскарження.
Саме лише посилання на номер запису у реєстрі «Оберіг» не свідчить про існування окремого рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути самостійним предметом судового оскарження, оскільки запис в інформаційній системі та рішення суб`єкта владних повноважень є різними за своєю правовою природою об`єктами.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог, спосіб захисту прав, свобод та інтересів, а також обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначений недолік шляхом уточнення позовних вимог із зазначенням конкретного рішення, дії або бездіяльності відповідача, які є предметом оскарження, наданням його копії (за наявності) або належного обґрунтування неможливості її отримання, а також приведенням способу захисту у відповідність до фактичних обставин справи.
Відтак, проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160,161 КАС України.
Згідно зі ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (її уточненої редакції), яка відповідатиме вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: уточнення та конкретизації позовних вимог із визначенням чіткого предмета оскарження (конкретного рішення, дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень), із зазначенням його індивідуалізуючих ознак та, за наявності, подання копій відповідних рішень чи документів; усунення недоліків щодо визначення відповідача та інших учасників справи шляхом зазначення їх повних найменувань, місцезнаходження та ідентифікаційних кодів відповідно до відомостей ЄДР; приведення відомостей щодо третіх осіб у відповідність до вимог статті 49 КАС України із зазначенням їх процесуального статусу та обґрунтуванням підстав їх залучення; зазначення обов`язкових реквізитів позивача, передбачених ст. 160 КАС України, зокрема реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) або відомостей про його відсутність, подання до суду копій позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України Одеській області, Головного управління Національної поліції, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Д.К. Василяка