УХВАЛА
2 липня 2026 року м. Мукачево Справа №303/5272/26
2-о/303/2424/26
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді - Кость В.В.,
секретар судового засідання - Кеменяш Н.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи
за позовом ОСОБА_1 ,
до відповідача ОСОБА_2 ,
про поділ, виокремлення майна та припинення права спільної часткової власності,
За участю:
представника відповідача - ОСОБА_3 ;
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про поділ, виокремлення майна та припинення права спільної часткової власності.
2 липня 2026 року до суду надійшло клопотання позивача про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості спірного майна та можливості його реального поділу.
Необхідність призначення експертизи обґрунтовується доводами про те, що об`єктивне вирішення поставлених в позовній заяві питань неможливе без застосування спеціальних технічних знань та проведення відповідних підрахунків.
Представник відповідача, прийнявши участь у підготовчому судовому засіданні, фактичних заперечень по суті заявленого позивачем клопотання не висловила, однак просила повернути вказане, оскільки до нього не долучено доказів надіслання іншій стороні по справі.
В свою чергу представник відповідача подала до суду клопотання про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, оскільки позивач вдруге подала до суду аналогічний позов, що змушує відповідача звертатись за правовою допомогою до адвокатів.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
У відповідності зі статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Порядок призначення судових експертиз, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом України «Про судову експертизу» та Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Згідно з правовими приписами частин першої та п`ятої статті 103 Цивільного процесуального кодексу України, суд призначає експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
При вирішенні питання щодо підставності заявленого клопотання, суд, приймаючи до уваги фактичні обставини по справі, виходить з того, що для правильного та об`єктивного вирішення заявленого позову необхідні спеціальні знання для з`ясування обставин щодо вартості майна, а також можливості його реального поділу.
Стосовно заперечень представника відповідача суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 182 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Клопотання позивача про проведення відповідного експертного дослідження надійшло до суду 2 липня 2026 року, з доданим примірником для сторони відповідача.
В підготовчому судовому засіданні вказаний примірник був вручений представнику відповідача, а також судом було з`ясовано думку адвоката Лишенко Н.С. щодо надання їй часу для можливості висловити свою позицію з цього приводу.
Поряд з цим, представник відповідача наголосила на тому, що у наданні їй додаткового часу для ознайомлення з клопотанням немає необхідності, оскільки суд має повернути вказаний документ позивачу.
По відношенню до цього, суд зазначає, що норми процесуального закону, на підставі якого здійснюється цивільне судочинство не містять норм, які б зобов`язували сторону при поданні заяви чи клопотання в письмовій формі на стадії підготовчого провадження, зокрема клопотання про призначення експертизи, додавати до нього доказ направлення такого клопотання сторонам по справі.
Представник відповідача мала фактичну можливість ознайомитися зі змістом такого документу та висловити своє ставлення до нього.
Отже, відсутніми є підстави для повернення вказаного клопотання без розгляду.
Таким чином, у контексті з фактичними обставинами справи клопотання представника позивача слід задоволити.
Згідно пунктом 5 частини першої статті 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.
Щодо клопотання представника відповідача про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 44 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частиною другою статті 257 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Отже, саме по собі подання повторно аналогічного позову, якщо попередній позов був залишений без розгляду не може визнаватися зловживанням процесуальними правами.
Фактичний аналіз змісту пункту 2 частини другої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України свідчить про те, що за певних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами подання декількох позовів з метою маніпуляції автоматизованим розподілом.
У цьому контексті слід зазначити, що дані автоматизованої системи документообігу суду не містять даних про одночасне подання позивачем декількох аналогічних позовів, а до суду ОСОБА_4 повторно звернулася лише після того, як її попередній позов було залишено без розгляду з підстави щодо невиконання у встановлений строк вимог ухвали суду про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі №303/7685/25.
Таким чином, у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 44, 103-105, 252, 289 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами - відмовити.
2. Клопотання позивача про призначення експертизи - задоволити.
3. Призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу.
4. На вирішення експертизи поставити питання:
4.1. Визначити ринкову вартість домоволодіння АДРЕСА_1 ?
4.2. Чи можливий реальний поділ житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до та ідеальних часток в межах житлового будинку (існуючого планування) з влаштуванням повноцінних квартир з ізольованими входами, з виділенням ідеальних часток земельної ділянки, що закріплена за даним будинком відповідно до діючих нормативних актів?
4.3. В разі неможливості виділу в натурі та частки, визначити вартість ідеальних часток та домоволодіння АДРЕСА_1
5. Проведення експертизи доручити судовому експерту Корчинському Руслану Богдановичу (свідоцтво експерта №19-21/П, адреса: м. Ужгород, вул. Загорська, 26, Закарпатської області), надіславши йому копію ухвали та матеріали справи.
6. Цією ухвалою суд попереджує експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків та подання завідомо неправдивого висновку.
7. Зобов`язати позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 забезпечити експерту належний доступ до об`єкту нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
8. На час проведення експертизи провадження в справі зупинити.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
10. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
11. Ухвала суду складена та підписана 02.07.2026.
Головуючий В.В. Кость