Судові рішення

Ухвала № 137902204 у справі № 757/10551/26 від 01.07.2026

Ухвала від 01.07.2026 у цивільній справі № 757/10551/26 (категорія «Про відшкодування шкоди»). Суд: Київський апеляційний суд, суддя Левенець Борис Борисович.

Справа№ 757/10551/26 (у рішенні: 757/10551/26-ц)
СудКиївський апеляційний суд
СуддяЛевенець Борис Борисович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро відшкодування шкоди
Дата ухвалення01.07.2026
Надійшло до реєстру03.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137902204

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2026 рокум. Київ

Унікальний номер справи № 757/10551/26-ц

Головуючий у першій інстанції - Гуртова Т.І.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11778/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року у справі за ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями органів досудового розслідування, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ГУНП України про відшкодування моральної шкоди заподіяної неправомірними діями органів досудового розслідування (а.с. 35).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 05 травня 2026 року ОСОБА_1 направив безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу (а.с. 38-40).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2026 року витребувано матеріали даної справи (а.с. 38).

03 червня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 04 червня 2026 року передана судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 665,60 грн.

29 червня 2026 року до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору від ОСОБА_1 (а.с. 64-66), в якому посилався на скрутне матеріальне становище. Вказував, що він є інвалідом 3 групи, єдиним джерелом існування є пенсія, звільнений з роботи.

На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору надано посвідчення серії НОМЕР_1 відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи (а.с. 65),

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.06.2026 року (а.с. 66).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області і отримує пенсію, за період з травня 2025 року по червень 2026 року отримав пенсію в сумі 31 863 грн. (а.с. 66).

Однак, довідки про отримання пенсії в повній мірі не характеризують майновий стан ОСОБА_1 , та не свідчать про відсутність у нього інших доходів, крім пенсії, на момент подання апеляційної скарги. До суду апеляційної інстанції не надано доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану апелянта, зокрема, банківські документи про відсутність на рахунках коштів або депозитів, довідки податкових органів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна, тощо.

Враховуючи зазначені обставини, що апелянт не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору або доказів наявності пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 9 пункту 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається).

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оригінал квитанції (платіжного доручення, квитанції платіжного термінала, чека банкомата або іншого документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа, або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.

Відповідно до частини другої ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

За змістом частини другої ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне продовжити строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 127, 185, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя _________________ Б.Б. Левенець

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.11.2026 Ухвала № 141371038 Київський апеляційний суд
08.09.2026 Ухвала № 139610301 Київський апеляційний суд
04.06.2026 Ухвала № 137128483 Київський апеляційний суд
14.05.2026 Ухвала № 136554503 без тексту Київський апеляційний суд
23.02.2026 Ухвала № 135870068 без тексту Печерський районний суд міста Києва