УХВАЛА
22 червня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/12739/25
провадження № 22-ц/4809/1246/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Карпенка О.Л. (головуючий, суддя-доповідач), ЄгоровоїС. М., Чельник О. І.,
за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом)- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон кредит»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького районного суду Кіровоградської області (суддя Гершкул І. М.) від 07.04.2026,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1) 26.11.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 47775 грн, яка складається з наступного: сума кредиту - 7000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 37275 грн, штрафні санкції - 3500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 порушила умови укладеного 30.04.2024 між ТОВ «Слон Кредит» і нею Договір № 1585765 про надання споживчого кредиту в частині встановленого п. 1.4 строку повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. Відповідачка має прострочену заборгованість за цим договором та зобов`язана сплати борг, а також штрафні санкції за порушення зобов`язання.
27.06.2025 ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором та повідомило боржницю про зміну кредитора, але остання зобов`язання новому кредитору не виконала.
1.2) 16.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» й просила суд про таке:
- поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду із зустрічними позовними вимогами;
- визнати Договір між ТОВ «Cлон Кредит» та ОСОБА_1 від 20.11.2023 про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів неукладеним;
- визнати недійсним Договір № 1585765 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 30.04.2024, укладений між ТОВ «Cлон Кредит» та ОСОБА_1 ;
- визнати Договір факторингу № 27062025 від 27.06.2025, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Cлон Кредит», недійсним в частині відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договор № 1585765 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 30.04.2024, за яким боржником вказана ОСОБА_1 .
Серед іншого позивачка за зустрічним позовом, посилаючись на ч. 3 ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів», звільнити її від сплати судового збору за звернення до суду із позовними вимогами про визнання Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 20.11.2023 не укладеним, про визнання недійсними Договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025 та Договору № 1585765 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 30.04.2024.
2.Короткий зміст судового рішення, яке оскаржується
07.04.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Слон Кредит» про визнання договорів недійсними залишив без руху. Цією ж ухвалою суд повідомив позивачку за зустрічним позовом про необхідність у строк не більше 10 днів із дня отримання ухвали усунути зазначені у її мотивувальній частині недоліки - подати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн, або документи, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд мотивував своє рішення тим, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у ст. 177 ЦПК України, а тому на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з огляду на те, що позивачка не надала до суду квитанції про сплату судового збору, а просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, між ОСОБА_1 і ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» виник спір про недійсним договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025 в частині відступлення грошової вимоги до ОСОБА_1 , який позивачка за зустрічним позовом передала на вирішення суду без сплати судового збору, проте в цій частині спір не стосується захисту прав споживача, а тому пільга, встановлена на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовується, натомість за подання позовної заяви в цій частині ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір відповідно Закону України «Про судовий збір».
3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
ОСОБА_1 звернулася до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 07.04.2026 у справі 404/12739/25, просить скасувати це судове рішення, як таке, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що вимога за зустрічним позовом про визнання Договір факторингу № 27062025 від 27.06.2025 недійсним в частині відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 є похідною від інших зустрічних позовних вимог про визнання Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 20.11.2023 неукладеним. Разом із зустрічним позовом до суду ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке було обгрунтовано правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц, згідно з яким відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
Тож, суд неправильно застосував норму ч. 3 ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів», яка передбачає звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
4.Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду апеляційної інстанції, позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення так, як суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення її за зустрічним позовом від сплати судового збору. Дія Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема ч. 3 ст. 22 Закону, поширюється виключно на правовідносини між споживачем та продавцем товарів, виконавцем робіт або надавачем послуг щодо придбання продукції чи отримання послуг для особистих потреб. Водночас зустрічний позов ОСОБА_1 містить, зокрема, вимогу про визнання недійсним договору факторингу №27062025 від 27.06.2025, тож предметом спірних правовідносин у цій частині є питання правомірності відступлення права вимоги, а не питання якості, порядку чи умов надання споживчої послуги позивачу за зустрічним позовом. Відтак спір щодо недійсності договору факторингу не є спором про захист прав споживача, а тому положення ч. 3 ст. 22 вказаного Закону не можуть бути застосовані до зазначеної позовної вимоги. Крім того, на думку ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ОСОБА_1 передчасно оскаржила ухвалу про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
Від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла письмова відповідь па поданий ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відзив на апеляційну скаргу.
Від ТОВ «Слон Кредит» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).
5.Щодо розгляду справи у судовому засіданні 22.06.2026
Учасники справі повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи, але у призначений час у судове засідання не з`явилися.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Старовойтов Олександр Вікторович надав до суду заяву про проведення судового засідання за їх відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду на місці постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності учасників справи.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
6.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі «Дія 97» проти України»).
До того ж ЄСПЛ указав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі «Воловік проти України»).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).
Положеннями ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Зокрема, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат (п. 13 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 оскаржила до апеляційного суду окремо від рішення ухвалу Кропивницького районний суд Кіровоградської області від 07.04.2026 про залишення без рухуподаної нею зустрічної позовної заяви про визнання договорів недійсними, зокрема договору факторингу.
Підставою для залишення зустрічної позовної заяви без руху суд першої інстанції вказав несплату нею судового збору у розмірі 1331,20 грн, неподання документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 607/23244/21, вирішуючи питання про можливість оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, в частині розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору, сформулювала наступний висновок: «…застосовуючи пункт 10 частини першої статті 294 КАС України, який за змістом є тотожним пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви (заяви) без руху в частині визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Також не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. В такому випадку заявник може реалізувати своє право на апеляційне оскарження такого судового рішення шляхом включення заперечень на нього до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України (у випадку постановлення такого рішення місцевим судом)».
З огляду на зміст апеляційної скарги та надісланих судом першої інстанції виділених матеріалів справи, беручи висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 607/23244/21, колегія суддів апеляційного суду констатує, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про залишення зустрічної позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору/неподання доказів звільнення від сплати судового збору не віднесена до переліку ухвал, які можуть бути предметом оскарження в апеляційному порядку (ст. 353 ЦПК України).
Таким чином ОСОБА_1 оскаржує в апеляційному порядку ухвалу місцевого суду, право на апеляційне оскарження якої окремо від рішення суду не передбачене чинним процесуальним законом, що прямо заборонено ч. 2 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Проте на стадії відкриття апеляційного провадження колегія суддів апеляційного суду не встановила наявність цієї підстави для повернення апеляційної скарги та відкрила апеляційне провадження. Надалі призначила справу до розгляду.
Норма ч. 1 ст. 362 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для закриття апеляційного провадження та не передбачає такої підстави як помилкове відкриття апеляційного провадження.
Отже, суд апеляційної інстанції не має повноважень для закриття апеляційного провадження як помилково відкритого.
Однак ця обставина не спростовує того, що апелянт порушив встановлену ч. 2 ст. 352 ЦПК України заборону на оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Добросовісність необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом.
Процесуальна діяльність учасників справи має відповідати цьому принципу.
Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
З огляду на те що супереч нормі ч. 2 ст. 352 ЦПК України та висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 607/23244/21 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Кропивницького районного суду Кіровоградської області 07.04.2026 про залишення її зустрічної позовної заяви без руху, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, колегія суддів апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України визнає це процесуальне порушення зловживанням заявником своїми процесуальними правами.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
У цьому випадку колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України
Керуючись ч. 4 ст. 44, ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 07.04.2026 у справі № 404/12739/25 залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 02.07.2026.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. М. Єгорова
О. І. Чельник