КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 761/46028/24 Головуючий у суді І інстанції: Притула Н.Г.
провадження №22-ц/824/12814/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 липня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Ратнікової Є.В., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Приходька Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пам`ятник архітектури на Терещенківській», Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути у попередній стан, що існував до самочинного будівництва, лицьову (фасадну) сторону будинку, що прилягає до квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211, 20 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року відмовлено.
Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, адвокат Приходько С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 01 червня 2026 року подав до суду апеляційної інстанції через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» апеляційну скаргу.
Звертаючись до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, представник відповідача - адвокат Приходько С.В., одночасно подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції адвокат Приходько С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що про існування заочного рішення стало відомо лише під час вже відкритого виконавчого провадження, після чого було подано заяву про його перегляд, результати якого також невідомі. Крім того, 29.05.2026 року він, як представник Донського Б.Ю. намагався ознайомитися із матеріалами справи, проте не зміг цього зробити через відсутність у судді Притули Н.Г. помічника та секретаря, у зв`язку з чим адвокатом було подано заяву про прискорення можливості ознайомлення із матеріалами справи, відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2026 року апеляційну скаргу адвокат Приходько С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, оскільки, підстави для поновлення строку, зазначені в апеляційній скарзі, визнані судом не поважними, адже матеріалами справи було встановлено, що адвокат Кіров О.Ф., який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги № 6178 від 01.10.2025 року, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АІ № 2032454 від 07.11.2025 року (а.с. 185 том 1), 17.02.2026 року о 13:00:37 год. отримав копію ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року за наслідками розгляду його заяви в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року (а.с. 97 том 2).
Роз`яснено, що в разі невиконання вимог ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 09 червня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, 18 червня 2026 року до суду апеляційної інстанції у новій редакції надійшло клопотання від адвоката Приходька С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У вказаному клопотанні представник відповідача просив поновити строк на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року, мотивуючи його тим, що 10 лютого 2026 року договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Кіровим О.Ф. було розірвано з ініціативи ОСОБА_1 , що підтверджується долученою до клопотання копією додатку № 1 від 10.02.2026 року до договору № 6178 від 01.10.2025 року, тому станом на 17 лютого 2026 року адвокат Кіров О.Ф. вже не був представником ОСОБА_1 , відтак вручення копії ухвали адвокату Кірову О.Ф. не означало вручення такої копії і ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції, оцінивши вказані адвокатом Приходьком С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про визнання таких підстав неповажними, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до частини 4 статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Приписи п. 4 ст. 357 ЦПК України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів цивільного судочинства.
При цьому в разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Тобто, поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 358 ЦПК України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від установлених обставин, доводів і доказів сторін.
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу, із якої вбачається, що документ в електронному вигляді «Ухвала (Герб великий)» від 16.02.2026 року по справі № 761/46028/24 (суддя Притула Н.Г.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу Кірову Олександру Федоровича в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 17.02.2026 року о 13:00:37 год. (а.с. 97 том 2).
Зі змісту ст. 14 ЦПК України вбачається, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено особі, яку він представляє.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 272 ЦПК України).
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Кірова О.Ф., отримав копію ухвали за наслідками перегляду заочного рішення 17 лютого 2026 року, а тому останнім днем для подання апеляційної скарги на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року було 19 березня 2026 року.
Разом з тим представник відповідача - адвокат Приходько С.В., звернувся з апеляційною скаргою на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року лише 01 червня 2026 року, тобто більш ніж через два місяці з моменту отримання ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кірова О.Ф., копії ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи адвоката Приходька С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про те, що станом на 17 лютого 2026 року адвокат Кіров О.Ф. вже не був представником ОСОБА_1 , адже договір про надання правової допомоги було розірвано ще 10 лютого 2026 року з ініціативи Донського С.В. , відтак вручення копії ухвали адвокату Кірову О.Ф. не означало вручення такої копії і ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається із змісту тексту ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року, адвокат Кіров О.Ф. був присутній у судовому засіданні 16.02.2026 року та підтримував вимоги заяви про перегляд заочного рішення, що також підтверджується наявним у матеріалах справи журналом судового засідання від 16.02.2026 року (а.с. 91-92 том 2).
Отже, доводи адвоката Приходька С.В. про припинення повноважень адвоката Кірова О.Ф. станом на 17 лютого 2026 року спростовуються матеріалами справи, які свідчать про фактичну участь адвоката Кірова О.Ф., як представника ОСОБА_1 у судовому засіданні 16 лютого 2026 року та здійснення ним процесуальних дій в інтересах останнього.
До суду апеляційної інстанції не надано інших доказів на підтвердження обставин, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у період з 17 лютого 2026 року по 01 червня 2026 року.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Колегія суддів виходить з того, що представником відповідача не наведено і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою на заочне рішення суду внаслідок непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи.
Враховуючи викладене, клопотання адвоката Приходька С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року задоволенню не підлягає, оскільки вказані представником відповідача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Приходька С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Приходька Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Приходька Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року та повернути апеляційну скаргу особі, що її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді В.М. Ратнікова С.Г. Музичко