КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 761/46028/24 Головуючий у суді першої інстанції - Притула Н.Г.
Номер провадження № 22-ц/824/15410/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
У Х В А Л А
про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження
30 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Макаріус», поданою представником Гранцерт Марією Олександрівною, на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н.Г., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пам`ятник архітектури на Терещенківській», Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник особи, яка не брала участі у розгляді справи, проте яка вважає, що її права порушено ТОВ «Макаріус» - Гранцерт М.О. подала апеляційну скаргу 26 липня 2026 року засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» безпосередньо до апеляційного суду, в якій посилається на те, що Товариство не було залучено до участі у розгляді даної справи, а оскаржуване рішення безпосередньо зачіпає його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки на підставі договору оренди від 09 вересня 2024 року ТОВ «Макаріус» користувалося спірним приміщенням для здійснення господарської діяльності, зокрема з урахуванням наявності окремого входу. Зобов`язання привести приміщення у стан, що існував до самочинного будівництва, унеможливлює його використання за цільовим призначенням та стало підставою для ініціювання розірвання договору оренди. Відтак, вважає, що має право на апеляційне оскарження рішення відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Разом із апеляційною скаргою апелянтом було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що ТОВ «Макаріус» не брало участі у розгляді справи, а про наявність оскаржуваного рішення дізналося 23 липня 2026 року, тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин та просить його поновити.
Перевіривши зазначені апелянтом обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, суд доходить висновку про їх обґрунтованість.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до положень статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
Згідно із ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вивчивши матеріали подані до суду, апеляційний суд приходить до висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які зазначені в клопотанні про поновлення строку можуть бути визнані поважними.
З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2025 року було ухвалено оскаржуване рішення (а.с.164-171, а.с. 1).
З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Макаріус» не було залучено до розгляду справи й останнє не приймало участі у її розгляді.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження, передбачений ст. 354 ЦПК України, апелянтом пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
18 серпня 2026 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження, відповідно до якого просить відмовити у відкритті апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ТОВ «Маркаріус» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року.
Вказане заперечення мотивоване тим, що оскаржуване рішення не порушує права та інтереси, а також не впливає на обов`язки ТОВ «Маркаріус». Саме по собі існування будь-якого зв`язку між Товариством та учасником спірних правовідносин не означає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права чи обов`язки ТОВ «Маркаріус».
Дослідивши заперечення щодо відкриття апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, ТОВ «Макаріус» посилається на те, що оскаржуване рішення безпосередньо зачіпає його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки на підставі договору оренди від 09 вересня 2024 року ТОВ «Макаріус» користувалося спірним приміщенням для здійснення господарської діяльності, зокрема з урахуванням наявності окремого входу. Зобов`язання привести приміщення у стан, що існував до самочинного будівництва, унеможливлює його використання за цільовим призначенням та стало підставою для ініціювання розірвання договору оренди.
Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що ТОВ «Макаріус» звернулося до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Взаємний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року № 360/1938/16 (провадження № 61-48003св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 235/2452/16-ц (провадження № 61-3433св19), від 05 лютого 2020 року № 521/12093/19 (провадження № 61-20975св19), від 03 червня 2020 року у справі № 2-2630/03 (провадження № 61-14624св19), від 11 листопада 2022 року у справі № 2-905/1991 (провадження № 61-8160св22).
На підставі викладеного, апеляційний суд відхиляє заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі.
Апеляційна скарга подана до належного суду, особою, що має право на апеляційне оскарження, відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, визначених статтею 358 ЦПК України не вбачається.
Судовий збір сплачений у розмірі, визначеному ст. 4 Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.4 ст. 359 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. 359-361 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Макаріус», подане представником Гранцерт Марією Олександрівною, про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Макаріус» процесуальний строк на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Макаріус», поданою представником Гранцерт Марією Олександрівною, на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року.
Надіслати учасникам справи разом із ухвалою про відкриття апеляційного провадження копію апеляційної скарги та додані до неї матеріали, роз`яснивши їм право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у строк не пізніше десяти днів з дня отримання вказаної ухвали.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.4 ст. 359 ЦПК України зупинити дію заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року до закінчення апеляційного перегляду даного рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв