КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/14142/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 752/2447/26
03 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Хоменко В.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний європейський університет» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний європейський університет» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний європейський університет» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 18 444,92 грн (вісімнадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні 92 копійки), компенсацію за невикористану відпустку в сумі 15 110,05 грн (п`ятнадцять тисяч сто десять гривень 05 копійок), та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок), без утримання податків та обов`язкових платежів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення про присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць (заборгованість за травень 2025 року) в розмірі 9 222,46 гривень (дев`ять тисяч двісті двадцять дві гривні 46 копійок), без утримання податків та обов`язкових платежів.
Стягнуто з Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний європейський університет» в дохід держави судовий збір у розмірі 802,05 грн (вісімсот дві гривні 05 копійок).
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 26 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03.06.2026 в частині відмови в стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 35 334, 55 грн., увалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 55 334,55 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Перевіривши виконання вимог ст. 356 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що вказана апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, за видачу судами документів, у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом справляється судовий збір.
У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Окрім того, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, має разовий характер та не входить до фонду оплати праці (постанови Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 694/215/16-ц, від 09 червня 2021 року у справі № 569/11319/19).
Враховуючи вищезазначене, позивач звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, однак відсутні правові підстави для звільнення його від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини другої Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги фізичною особою на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної на рішення суду, а саме 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року становить 1 211 грн. 20 коп.
Проте, при поданні апеляційної скарги позивачем ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір.
Відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 1 211 грн. 20 коп. за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Солом.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030101 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 356, 357 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Хоменко В.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний європейський університет» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної платизалишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: