печерський районний суд міста києва
Справа № 757/137/21-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року
Печерський районний суд м. Києва під головуванням судді Остапчук Т.В., при секретарі Погребняк В.Д., за участі представника заявника - ОСОБА_1 , представника позивача - Малуєва С.О представника позивача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по справі 757/137/21-ц за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданник Ігор Віталійович ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання спадщини відумерлою та скасування державної реєстрації права власності,-
ВСТАНОВИВ :
Київська обласна прокуратура в січні 2021р. звернулась до суду в інтересах Київської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання спадщини відумерлою та скасування державної реєстрації права власності та просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 січня 2017 року, видане на ім`я ОСОБА_4 на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка складається з квартири АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Майданником І.В., зареєстроване в реєстрі за № 7-2; визнати квартиру АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати вказане спадкове майно у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , вчинену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 жовтня 2020 року. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 7 березня 2023 року у задоволенні заяви представника позивача заступника керівника Київської обласної прокуратури - Ігоря Грабця про забезпечення позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 7 березня 2023 року та ухвалено нове судове рішення, яким заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2023 року позов задоволено частково, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10.01.2017р. видане на ім"я ОСОБА_8 , після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з квартири АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданником І.В., зареєстроване в реєстрі за № 7-2. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 2 102грн. Постановою Київського апеляційного суду від 9 жовтня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2023 року - без змін. У грудня 2024 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_10 .У вказаному клопотанні відповідачка посилається на те, що арешт на майно було накладено безпідставно у зв`язку із наданням недостовірних даних прокурором, а також у зв`язку з тим, що накладення арешту на майно порушує права та законні інтереси відповідачки, яка не може розпоряджатися належним їй на підставі закону майном на протязі тривалого часу. В судовому засіданні представник відповідача адвокат Павленко Р.Г. підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову та просив його задовольнити. Представник позивача - ОСОБА_11 заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки судом були правомірно вжиті заходи забезпечення позовних вимог з огляду на предмет та підстави спору та надала свої письмові заперечення. Представник позивача - ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки судом були правомірно вжиті заходи забезпечення позовних вимог з огляду на предмет та підстави спору та надала свої письмові заперечення. Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків. Так, судом встановлено, що Київська обласна прокуратура в січні 2021р. звернулась до суду в інтересах Київської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання спадщини відумерлою та скасування державної реєстрації права власності та просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 січня 2017 року, видане на ім`я ОСОБА_4 на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка складається з квартири АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Майданником І.В., зареєстроване в реєстрі за № 7-2; визнати квартиру АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати вказане спадкове майно у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , вчинену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 жовтня 2020 року. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 7 березня 2023 року у задоволенні заяви представника позивача заступника керівника Київської обласної прокуратури - Ігоря Грабця про забезпечення позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 7 березня 2023 року та ухвалено нове судове рішення, яким заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2023 року позов задоволено частково, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10.01.2017р. видане на ім"я ОСОБА_8 , після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з квартири АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданником І.В., зареєстроване в реєстрі за № 7-2. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 2 102 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 9 жовтня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2023 року - без змін. Відповідно до ч. 9 та 11 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову. Як роз`яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захистправ людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особa має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавленийсвоєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзаконом і загальними принципами міжнародного права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположнихсвобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції,було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту внаціональному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами,які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі № 9-зп щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124, частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявоюучасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Koдekcузаходів забезпечення позову. Згідно 3 частиною 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позовудопускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розглядусправи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чиунеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантуютьвиконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Пo cyтi забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав,свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенихпретензій позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якогознаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересівпозивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щобзабезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення,якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задляпопередження потенцційних труднощів у подальшому виконанні такoro piшeння. Відповідно ч. 4 та 5 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суд від 12 травня 2026 року було відмовлено у задоволені клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Таможні Олени Олександрівни про зупинення дії рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року. За таких обставин, то суд приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 158, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Клопотання відповідача - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по справі 757/137/21-ц за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданник Ігор Віталійович ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання спадщини відумерлою та скасування державної реєстрації права власності - задовольнити. Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2023 року Копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складання повного тексту 22.06.2026 р Суддя Т.В.Остапчук