Судові рішення

Ухвала № 137946994 у справі № 240/14981/26 від 03.07.2026

Ухвала від 03.07.2026 в адміністративній справі № 240/14981/26 (категорія «Членів сімей, які втратили годувальника»). Суд: Житомирський окружний адміністративний суд, суддя Окис Тетяна Олександрівна.

Справа№ 240/14981/26
СудЖитомирський окружний адміністративний суд
СуддяОкис Тетяна Олександрівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЧленів сімей, які втратили годувальника
Дата ухвалення03.07.2026
Надійшло до реєстру04.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137946994

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів та зупинення провадження у справі

03 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/14981/26

категорія 112010205

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Окис Т.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив, у якому зазначає, що чоловік позивача проходив службу в ЯЮ 309/70 м. Бердичів, який знаходиться за адресою 13300, Україна, Житомирська обл., місто Бердичів, вулиця Низгірецька, будинок 1. Відповідно до пункту 1 Положення про Управління територіальний орган Міністерства юстиції України - Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - територіальний орган) є органом державної влади, який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції України на території Житомирської, Черкаської, Чернігівської. Територіальний орган є міжрегіональним територіальним органом Міністерства юстиції України нижчого рівня та підпорядковується Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, здійснює керівництво оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих йому установ та виконує функції, передбачені цим Положенням. Наказом Мін`юсту від 14 січня 2026 року № 90/5 затверджено нове Положення про Управління та в пункт 44 викладено в новій редакції: «здійснює підготовку та подання матеріалів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особам, які проходили службу та були звільнені з територіального органу, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, територіальних органів Державної пенітенціарної служби, правонаступником яких є Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (крім управління Державної пенітенціарної служби в м.Києві та Київській області), з безпосередньо підпорядкованих територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань, а також приймає рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності зазначених осіб відповідно до законодавства». Отже, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і після набрання чинності наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2026 року № 90/5, довідки про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій особам, які проходили службу та були звільнені з ЯЮ 309/70 м. Бердичів, можуть готуватися та видаватися виключно Північно-Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, оскільки зазначений слідчий ізолятор є безпосередньо підпорядкованою установою цього міжрегіонального управління.

Частиною 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Положеннями частини 4 цієї правової норми також передбачено, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Отже, за результатами встановлення судом факту подання позову не до тієї особу, суд зобов`язаний запропонувати позивачу замінити первісного відповідача належним, а у випадку незгоди залучити таку особу співвідповідачем.

З огляду на викладене суд уважає за необхідне запропонувати позивачу замінити відповідача на належного.

Протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів верховенства права, офіційного з`ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно пункту 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.

Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно, повно та об`єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, верховенства права, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

На момент постановлення цієї ухвали на території України указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до цього часу.

З огляду на викладене, суд уважає, що виконання цієї ухвали може бути ускладнено у зв`язку з проведенням на території України військових дій, а тому потребуватиме додаткового часу, який визначити заздалегідь не уявляється за можливе.

Відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів.

Отже, відсутня норма, яка б урегульовувала порядок дій суду у випадку необхідності надання учасникам справи часу для виконання вимоги суду про надання витребуваних документів.

Проте, відповідно до положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосувати аналогію закону та зупинити провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Запропонувати ОСОБА_1 замінити відповідача на належного.

Про прийняте рішення письмово повідомити суд.

Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Зупинити провадження у справі № 240/14981/26 до дати отримання судом інформації, про прийняте ОСОБА_1 рішення щодо заміни відповідача.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її постановлення.

Суддя Т.О. Окис

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.09.2026 Ухвала № 140034993 Сьомий апеляційний адміністративний суд
05.08.2026 Рішення № 138758102 Житомирський окружний адміністративний суд
28.07.2026 Ухвала № 138542528 Житомирський окружний адміністративний суд
28.07.2026 Ухвала № 138542527 Житомирський окружний адміністративний суд
16.04.2026 Ухвала № 135737237 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд