Справа № 519/1212/26
2/519/857/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2026 м. Південне
Суддя Південного міського суду Одеської області Москаленко І.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Південнівської міської ради Одеського району Одеської області,
ВСТАНОВИВ:
1.Позивач звернувся до суду зі з позовом до Південнівської міської ради Одеського району Одеської області з вимогою визнати за ОСОБА_1 право власності на кафе-бар, загальною площею 79,9 кв.м., по АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117), законно збудований і розташований на відведеній під його будівництво земельній ділянці із кадастровим номером [номер приховано]:02:007:0183, загальною площею 0,0086 га, по АДРЕСА_1 , зареєстрованої на праві власності за Південнівською міською радою Одеського району Одеської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 325[телефон приховано]).
2.Позов було передано у провадження судді Москаленко І.О. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд
3.Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
4.Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
5.Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК).
6.Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
7.Верховний Суд раніше висловлював правову позицію щодо застосування відповідних норм права, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
8.Відповідно до частин першої, другої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.
9.Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 916/1216/18 викладено позицію стосовного того, що ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
10.Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 зазначено, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
11.Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.06.2023 у справі № 125/1216/20, необхідним є встановлення правового статусу фізичної особи у спірних правовідносинах - чи діє вона у власних інтересах, чи як суб`єкт господарювання.
12.У позовній заяві Позивач наполягає на тому, що власником спірного кафе-бару є фізична особа, а не ФОП, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
13.Водночас Позивач помилково ототожнює поняття суб`єкта права власності з процесуальною правосуб`єктністю сторін спору.
14.Суд критично оцінює такі доводи та зазначає, що чинне законодавство України не виокремлює такого суб`єкта права власності як ФОП.
15.Зокрема, згідно з частиною першою статті 325 ЦК України суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Тобто право власності на нерухоме майно реєструється за фізичною особою незалежно від наявності у неї статусу підприємця.
16.Однак наявність реєстрації права власності за фізичною особою не є безумовною підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, якщо спірні правовідносини виникли щодо використання цього майна в господарській діяльності.
17.Згідно зі статтею 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
18.Суд зазначає, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних процедур не втрачає статусу фізичної особи, а набуває до нього нової ознаки - суб`єкта господарювання. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на правомочності фізичної особи - власника, однак визначальним для встановлення юрисдикції є суть правовідносин та мета використання майна.
19.Таким чином, фізична особа, яка має статус ФОП та використовує належне їй майно з метою отримання прибутку, діє як суб`єкт господарювання, а спори, що виникають при цьому (зокрема, щодо нерухомого майна, яке є знаряддям чи засобом такої діяльності), підлягають вирішенню в господарських судах.
20.З матеріалів справи судом встановлено, що спір стосується об`єкта комерційного призначення - кафе-бару, який використовується Позивачем виключно для підприємницької діяльності. На користь цього свідчать такі матеріали справи, а саме:
декларація про готовність об`єкта до експлуатації, подана до органів ДАБК, у якій замовником будівництва зазначено саме "СПД ОСОБА_1 ", що підтверджує намір відповідача створити об`єкт комерційної нерухомості;
договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури від 29.11.2027 з ФОП ОСОБА_1 , де зазначено про будівництво торгівельного обєкта;
за своєю природою та функціональним призначенням спірний об`єкт є комерційним (кафе-бар), що унеможливлює його використання для задоволення особистих житлових чи побутових потреб фізичної особи.
21.Суд наголошує, що розмежування юрисдикції відбувається не лише за суб`єктним складом (наявність статусу ФОП), а й за характером правовідносин. Спір про знесення комерційної нерухомості, збудованої ФОП для ведення бізнесу, є господарсько-правовим спором, оскільки стосується дотримання правил забудови при здійсненні господарської діяльності та наслідків їх порушення суб`єктом господарювання.
22.Оскільки спір виник щодо права власності на об`єкт комерційного призначення, який використовується відповідачем у його господарській діяльності, суд вважає, що цей спір належить до юрисдикції господарського суду. Доводи заявника про те, що реєстрація права власності за фізичною особою автоматично переводить спір у цивільну юрисдикцію, є помилковими, оскільки ігнорують фактичний характер використання майна та суб`єктний склад правовідносин, що склалися.
23.Аналогічного висновку зроблено Верховним судом у Постанові від 04.03.2026 у господарській справі №916/547/25 за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" про припинення володіння правом власності з одночасним закриттям реєстраційного розділу та усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва.
Висновки суду
24.Відповідно до ч.2 ст.377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст.19-22 Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
25.Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України. При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику його право на звернення з відповідним господарським позовом до Господарського суду Одеської області.
26.Керуючись статтями 255, 259, 260, 353, 447-453 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
27.Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Південнівської міської ради Одеського району Одеської області.
28.Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
29.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Південного міського суду Одеської області І.О. Москаленко