ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 липня 2026 року Справа №160/23454/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді:
головуючого судді Рябчук О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23454/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
25.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/23454/25, в якій просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №160/23454/25;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали суду подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/23454/25;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області додати до звіту:
протоколи (розрахунки) перерахунку пенсії, виконані на виконання рішення суду;
- детальний розрахунок нарахованої та фактично виплаченої пенсії починаючи з 01.02.2025 року;
- документи, що підтверджують фактичну виплату пенсії;
- письмові пояснення щодо причин невиплати частини нарахованої пенсії та причин визначення заборгованості у розмірі, меншому від фактично нарахованих сум.
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії заявника без обмеження її максимальним розміром. Однак на виконання зазначеного рішення суду відповідачем знову застосовано обмеження пенсії максимальним розміром. З огляду на викладене заявник вважає рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не виконаним в повному обсязі та вважає потрібним застосування судового контролю.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2026р., заяву у справі № 160/23454/25 передано до розгляду судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) з 06.07.2026 року.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року надіслано сторонам.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пояснень щодо заяви не було надано.
Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані, насамперед, приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 р. у справі № 160/23454/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо врахування при призначенні та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 максимального розміру пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.02.2025 року.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 р. у справі № 160/23454/25 набрало законної сили 19 березня 2026 року, після винесення постанови Третім апеляційним адміністративним судом, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно невиконання рішення суду позивач звернувся з цією заявою.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Проаналізувавши положення КАС України, які регулюють процесуальні питання, пов`язані з здійсненням судового контролю за виконанням судового рішення, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Сторонами не заперечується, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 08.06.2026 року №69484-48626/Т-01/8-0400/26 повідомило, що рішення у справі № 160/23454/25 виконано, та надало відповідні розрахунки.
Цим же листом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначено, що судовим рішенням у справі №160/23454/25 не зобов`язано провести перерахунок пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів до Постанови №1.
Суд зауважує, що дійсно рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року №160/23454/25 було встановлено, що з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вбачається, що норми постанови №1 до розміру пенсії ОСОБА_1 не застосовувались, у зв`язку з тим, що пенсійна виплата не перевищувала максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону № 2262 ( 23610,00грн.)
Відтак, обраний позивачем спосіб захисту не був застосований судом у цих правовідносинах, оскільки відсутнє порушене право позивача на час розгляду спірних правовідносин.
Звертаючись із вказаною заявою до суду, заявник фактично намагається вирішити спір з приводу правовідносин, які виникли між ним і відповідачем після ухвалення судом рішення у справі і не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи.
Таким чином, незгода заявника стосується нового правозастосування, здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Таке правозастосування не охоплюється рішенням суду у справі №160/23454/25 і судом не було надано оцінку спірним правовідносинам та не викладено відповідних висноків, що підлягали обов`язковому урахуванню, а відтак питання правомірності такого правозастосування не може бути вирішене в порядку судового контролю і свідчить про виникнення між учасниками справи нових спірних правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі №820/680/16 виклав правову позицію, згідно з якою рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій адміністративній справі, з огляду на що у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23454/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя О.С. Рябчук