ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
06 липня 2026 року м. Ужгород № 260/2906/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ (КЕВ) м. Мукачево, про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати пункт 1 протоколу №3 від 04.04.2026 року об`єднаної житлової комісії підрозділів військової частини НОМЕР_1 , які розташовані в АДРЕСА_1 , санітарно - епідеміологічного відділу військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 та пункт 1.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2026 №2928/кп «Про затвердження рішення протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 за №3 від 04 квітня 2026 року»;
2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (в особі об`єднаної житлової комісії підрозділів військової частини НОМЕР_1 , які розташовані в АДРЕСА_1 , санітарно - епідеміологічного відділу військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ) поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку в загальній черзі з 18.05.1999 року та включити до позачергової черги з 18.02.2021 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 (в особі об`єднаної житлової комісії підрозділів військової частини НОМЕР_1 , які розташовані в АДРЕСА_1 , санітарно - епідеміологічного відділу військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ) повторно розглянути питання щодо забезпечення ОСОБА_1 житлом для постійного проживання з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою суду від 18 травня 2026 року прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
29 червня 2026 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просить:
1) вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо оформлення прав, передачі у користування або фактичного заселення квартири за адресою: АДРЕСА_3 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
2) заборонити Квартирно-експлуатаційному відділу м.Мукачево, як іншій особі у розумінні пункту 4 частини першої статті 151 КАС України, вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме: дії щодо оформлення права користування, видачі ордера, укладення договору найму чи користування, передачі ключів або фактичного заселення квартири за адресою: АДРЕСА_3 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Заява обґрунтована тим, що після постановлення ухвал про відмову у забезпеченні позову від 05.05.2026 року та 13.05.2026 року до матеріалів справи відповідачем подано документи, які мають істотне значення для вирішення питання про забезпечення позову: копія протоколу №3 від 04.04.2026 року засідання об`єднаної житлової комісії підрозділів військової частини НОМЕР_1 та копія повного тексту наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2026 №2928/кп про затвердження рішення, оформленого вказаним протоколом. З їх змісту вбачається скасування та заперечення законності раніше прийнятого рішення оформленого протоколом та наказом від 15.12.2025р. щодо розподілу позивачу квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Отже, на даний час існує вже не абстрактне припущення, а документально підтверджена обставина: спірна квартира не перебуває у незмінному фактичному та правовому стані, який мала після рішення відповідача від 15.12.2025 року. Внаслідок оскаржуваних рішень відповідача від 04.04.2026 року та 06.04.2026 року, спірна квартира стала предметом адміністративних дій. Завершення цієї адміністративної процедури (щодо спірної квартири на підставі оскаржених положень протоколу та наказу) може істотно ускладнити або фактично унеможливити ефективне поновлення прав позивача у межах цієї справи. Саме ця обставина є новою підставою для звернення з цією заявою про забезпечення позову.
КЕВ у м. Мукачеві було подано до суду заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій вказує, що жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував існування реальної, а не гіпотетичної загрози вчинення дій щодо передачі спірної квартири іншій особі, видачі ордера, передачі ключів чи оформлення інших документів, до заяви не додано. Крім того, сторона позивача уже двічі звертався до суду із аналогічними заявами про забезпечення позову, у задоволенні яких судом було відмовлено. Нових істотних обставин, які б могли бути підставою для повторного вирішення цього процесуального питання, у заяві не наведено.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд зазначає, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.Таким чином інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує в черговий раз подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Так, у поданій заяві позивачем не наведено нових істотних обставин, які б могли бути підставою для забезпечення позову. Посилання на подання відповідачем повного тексту протоколу №3 від 04.04.2026 року засідання об`єднаної житлової комісії підрозділів військової частини НОМЕР_1 та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2026 №2928/кп не змінюють фактичних обставин справи, а лише підтверджують документи, які вже були предметом судового дослідження, та не свідчать про виникнення нових ризиків, передбачених статтею 150 КАС України.
Обґрунтовуючи заяву, заявник покликається на те, що існує очевидний ризик відносно того, що житло, щодо якого виник спір, може бути передано в користування іншим особам, тим самим, позбавивши заявника права на житло.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з протоколу №3 від 04.04.2026 перенесено дату перебування на квартирному обліку підполковника ОСОБА_1 в загальній черзі з 18.05.1999 року на 14.11.2012 року (з дати реєстрації на території військової частини НОМЕР_5 , за юридичною адресою: АДРЕСА_4 ) та знято підполковника ОСОБА_1 з позачергової черги, як такого, що не підтвердив та не надав документи щодо продовження терміну дії пільги - статусу особи з інвалідністю III групи, на підставі якої він перебуває на позачерговій черзі, в Мукачівському гарнізоні, при військовій частині НОМЕР_4 ; скасовано п. 1 протоколу засідання ОЖК А1556 від 15.12.2025 №20 щодо розподілу, на підполковника ОСОБА_1 , однокімнатної квартири для постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №2928/кп від 06.04.2026 затверджено рішення об`єднаної житлової комісії підрозділів військової частини НОМЕР_1 , які розташовані в АДРЕСА_1 , санітарно-епідеміологічного відділу військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , КЕВ м. Мукачево, оформленого протоколом №3 від 04.04.2026 року.
Пунктом 1.2. цього наказу визначено, що відповідно до пункту 1 розділу 7 наказу Міністра Оборони України від 31.07.2018 року №380 «Про затвердження інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», відповідно до пункту 15 статті 15 розділу III Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» абзацу 13 статі 46 Житлового Кодексу України розподілити квартиру для постійного проживання за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею - 29,2 кв.м, житловою площею у - 17,19 кв.м.), по позачерговій черзі, на старшого прапорщика у відставці ОСОБА_2 на складі сім`ї 1 (однієї) особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій перебуває в загальній черзі з 31.03.2020 року, в першочерговій черзі з 31.03.2020 року (учасник бойових дій), в позачерговій черзі з 18.06.2021 року, як особа з інвалідністю II (другої) групи (безтермінове; захворювання, пов`язане з захистом Батьківщини) зі зняттям з квартирного обліку у Збройних Силах України, у разі позитивного прийняття рішення Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України.
Разом з цим, заявником у цій справі не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Отже, суд дійшов висновку про те, що з доводів заявника не вбачається наявності виняткового, виключного випадку, який би зумовлював існування передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення позову й вимагав невідкладного вжиття таких заходів з тією метою, яка закладена законодавцем у інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Суд також звертає увагу, що предметом даної адміністративної справи є перевірка правомірності рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2026, відтак забезпечення позову шляхом заборони будь-яких дій щодо конкретного житлового приміщення не відповідає предмету спору та фактично спрямоване на досягнення правового результату, який може виникнути лише після вирішення справи по суті.
Викладені у заяві про забезпечення позову способи забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій виходять за межі позовних вимог. Крім того, такі є передчасними та матимуть своїм наслідком не збереження існуючого стану та надання тимчасового захисту на час розгляду справи, а фактично полягатимуть у вирішенні спору без розгляду його по суті.
Важливо наголосити на тому, що у випадку забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, які визначені в заяві про забезпечення позову, суд фактично без належних на те підстав поставить під сумнів дії чи рішення суб`єктів владних повноважень, втрутившись у його дискреційні повноваження без надання правової оцінки підставам для такого рішення, а, відтак, тимчасово вирішить майбутній спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову.
Відтак, суд виходить з того, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій є неспівмірним із заявленими вимогами позивача.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, так як така є необґрунтованою.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ (КЕВ) м. Мукачево, про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Луцович
У період з 29 червня 2026 року по 03 липня 2026 року головуючий суддя Луцович М.М. перебував у тимчасовій непрацездатності. 06 липня 2026 року - перший робочий день.