Справа № 638/4037/24
Провадження № 2-сз/638/79/26
УХВАЛА
Іменем України
16 червня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Шишкіна О.В.,
За участю секретаря судового засідання- Лозової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі судових засідань заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 березня 2026 року заяву ОСОБА_2 про відмову від позову та закриття провадження задоволено, прийнято відмову ОСОБА_2 від позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення, провадження у цивільній справі № 638/4037/24 закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у цивільній справі № 638/4037/24.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином повідомлені. Заяв про відкладення розгляду справи чи про поважність своєї неявки до суду не направили.
На підставі частини 2 статті 247ЦПКУкраїни у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 142 ЦПК України визначає чіткий перелік обставин, при яких повертається судовий збір.
Згідно ч.2 ст.ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету, що кореспондується з положеннями п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Із платіжної інструкції № 9334-7462-3073-3642 від 01 березня 2024 року вбачається, що у реквізиті «Платник» зазначено ОСОБА_1 , водночас у реквізиті «Фактичний платник» зазначено ОСОБА_2 .
Крім того, у призначенні платежу зазначено, що судовий збір сплачено за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова.
Таким чином, зі змісту платіжної інструкції вбачається, що судовий збір сплачувався у зв`язку із зверненням до суду саме ОСОБА_2 , яка є позивачем у справі.
Згідно частини першої статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частин першої-другої статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Із матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 не є стороною у справи.
Платіжний документ містить відомості як про особу, яка здійснила переказ коштів, так і про фактичного платника, яким визначено позивача у справі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності у нього права на отримання коштів судового збору, які підлягають поверненню з Державного бюджету України, оскільки фактичним платником відповідно до платіжного документа є позивач, а тому саме він вправі звернутися із відповідною заявою.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України саме заявник повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у нього права на повернення судового збору заявником суду не надано.
За таких обставин підстави для задоволення заяви про повернення судового збору відсутні.
Керуючись статтями 12, 81, 258-261 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя : О.В. Шишкін