Справа № 636/4310/26
Провадження 2/636/3465/26
УХВАЛА
Іменем України
06.07.2026 м. Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Грошова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Бочарова Марія Олександрівна до ОСОБА_3 , третя особа: Чугуївська районна військова адміністрація Харківської області про визнання права спільної часткової власності на житловий будинок та визначення часток,
в с т а н о в и в :
До Чугуївського міського суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Бочарова Марія Олександрівна до ОСОБА_3 , третя особа: Чугуївська районна військова адміністрація Харківської області про визнання права спільної часткової власності на житловий будинок та визначення часток, в якому заявлені вимоги:
- визнати, що житловий будинок АДРЕСА_1 , є об`єктом права спільної часткової власності;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Грошовій Н.М.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Так, відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява подається з додержанням вимог, викладених у стаття 175 і 177 цього кодексу.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху для забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Вищенаведена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:
- п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Зміст прохальної частини позову свідчить про те, що позивачем заявлено три позовні вимоги:
-майнового характеру: про визнання за ОСОБА_2 право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; про визнання за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- немайнового характеру: про визнання,житлового будинку АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної часткової власності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у справах №487/7152/21 від 19.06.2023, №369/11817/15-ц від 12.06.2018, 638/14101/15-ц, 359/10041/17, 753/19473/19, 752/22981/20.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі подання процесуальних документів в електронній формі застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8 до відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява подана до суду через підсистему «Електронний суд».
Слід зазначити, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1, ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Позивач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II групи, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи, а також особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До позовної заяву позивачем долучено дві платіжні інструкції про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн. та в розмірі 1064,96 грн.
Натомість позивачем не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку майна.
При цьому, оскільки позивачем не визначено ціну позову з урахуванням норми п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України з наданням відповідних доказів дійсної вартості будинку з надвірними будівлями (спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 , суд позбавлений можливості зазначити конкретний розмір судового збору з позовних вимог майнового характеру, який підлягає до сплати.
Крім того, позивачем не вказаний розмір часток за якими просить визнати право власності, (у позові зазначено « на ? частку житлового будинку»).
За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та пропонує позивачу:
- зазначити ціну позову з урахуванням норми п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України з наданням відповідних доказів дійсної вартості будинку з надвірними будівлями (спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 ;
- з урахуванням ціни позову, у разі необхідності доплатити судовий збір за заявлені позовні вимоги майнового характеру позивачем ОСОБА_1 , та надати до суду документ про сплату судового збору на реквізити суду до якого подано позов у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків.
Керуючись статями 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Бочарова Марія Олександрівна до ОСОБА_3 , третя особа: Чугуївська районна військова адміністрація Харківської області про визнання права спільної часткової власності на житловий будинок та визначення часток - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання ухвали.
Запропонувати позивачу, відповідно до вказівок судді, у наданий строк усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Суддя: Н.М. Грошова