Справа № 930/1873/24
Провадження №2-др/930/7/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.06.2026 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Войницької Т.Є.
за участі секретаря судового засідання Шелест Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні судді Немирівського районного суду Вінницької області Войницької Т.Є. перебувала цивільна справа за позовом Немирівської міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28.05.2026 задоволено позовну заяву Немирівської міської ради та визнано укладеним договір оренди земельної ділянки у визначеній редакції та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Немирівської міської ради судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.
19.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив постановити додаткове рішення про покладення судових витрат у вигляді судового збору на державу.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору, а судові витрати у цій справі мають компенсуватися за рахунок держави. Також долучив до заяви посвідчення серії НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у його відсутність.
Представник Немирівської міської ради у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.
Згідно із ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та заяви, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зі змісту рішення від 28.05.2026 вбачається, що на підставі статті 141 ЦПК України суд вирішив питання судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є невирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
З наведеного вбачається, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених законом, і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Зазначене відповідає роз`ясненням, які містяться у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 № «Про судове рішення у цивільній справі».
Враховуючи те, що рішенням суду вирішено питання розподілу судових витрат на підставі поданих судом доказів, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, а тому, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
З урахуванням вказаного, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У прийнятті додаткового рішення у справі №930/1873/24 за позовом Немирівської міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Суддя Т.Є. Войницька