ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
06 липня 2026 року Справа № 280/6699/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
02 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 19 серпня 2023 року по 05 березня 2024 року, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за 133 дні невикористаних календарних днів відпусток без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення тарифного коефіцієнта на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та донарахування розміру посадового окладу та окладу за військовим званням капітана ОСОБА_1 за весь період служби з 19 серпня 2023 року по 05 березня 2024 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року (3028,00 грн) та станом на 01 січня 2024 року (3028,00 грн) відповідно до тарифних коефіцієнтів, та виплатити різницю між фактично виплаченими сумами та сумами, належними до виплати;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та донарахування щомісячної премії у розмірі 405% посадового окладу та надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням за період з 19 серпня 2023 року по 05 березня 2024 року, виходячи з оновлених розмірів окладів;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2024 рік та зобов`язати Відповідача нарахувати і виплатити вказану допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого з урахуванням оновлених окладів;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та донарахування грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за 133 дні невикористаних відпусток, включивши до розрахунку середньоденного забезпечення оновлені розміри окладів, премій, а також суму грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 25 294,94 грн та суми належної індексації, і виплатити утворену різницю з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за весь період служби з 19 серпня 2023 року по 05 березня 2024 року із застосуванням законного базового місяця січень 2023 року.
Також, до позову позивачем додану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в обґрунтування якої вказано, що незважаючи на те, що позивача звільнено з військової служби 05 березня 2024 року, про складові грошового забезпечення йому було невідомо. Вказує, що протягом 2024-2025 років позивач проходив тривале лікування, реабілітацію, здійснював оформлення статусу особи з інвалідністю. Лише у квітні 2026 року позивач отримав від відповідача детальний розрахунок його грошового забезпечення.
Відповідно до статі 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 КАС України.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, у зв`язку з наступним.
Відповідно до положень пункту 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частин 1 та 2 статті 33 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Нормами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набув чинності 19 липня 2022 року, позивач мав звернутись до суду із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, яка, в свою чергу, у справах про звільнення працівника встановлює місячний строк звернення до суду з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до позиції Верховного суду України у постанові від 25 квітня 2023 року № 380/15245/22 до 19 липня 2022 року КзпП України не обмежував будь яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належності йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права».
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні/виключенні зі списків особового складу частини).
З додатків до позову вбачається, що позивача звільнено 05 березня 2024 року.
Відтак, з урахуванням положень частини 2 статті 233 КЗпП України починаючи з 06 березня 2024 року у позивача було три місяці для звернення до суду з даною позовною заявою.
Згідно доводів позивача, викладених у позові та заяві про поновлення строку звернення до суду із позовом, грошовий атестат при звільненні, який містив би детальний розрахунок складових грошового забезпечення виплаченого позивачу у спірний період йому не надавався.
До позовної заяви позивачем у якості додатків додано листи ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16 березня 2026 року та від 01 червня 2026 року, згідно яких позивача у відповідь на заяви повідомлено про складові нарахованого грошового забезпечення в період проходження військової служби з серпня 2023 року по березень 2024 року.
З вищевикладеного вбачається, що позивачу було відомо про нараховані йому складові грошового забезпечення за спірний період принаймні з 16 березня 2026 року, а отримання ним листа відповідача від 01 червня 2026 року не змінює обставини обізнаності позивача про такі обставини.
Таким чином, звернувшись до суду 01 липня 2026 року (через систему "Електронний суд") із позовними вимогами щодо перерахунку грошового забезпечення після звільнення, позивачем пропущено тримісячний строк, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України.
Що ж стосується доводів позивача щодо проходження ним лікування у 2024-2025 роках то суд зазначає, що лікування у 2024-25 роках не свідчить про неможливість звернення позивачем до суду із даним позовом починаючи з 2026 року. Окрім того, документи про проходження позивачем лікування у 2024 - 2025 роках жодним чином не підтверджують об`єктивну неможливість позивача звернутись у встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України строк спочатку до відповідача із запитом про надання інформації щодо складових грошового забезпечення до суду, виплаченого позивачу у спірний період, а потім і до суду із позовом щодо перерахунку грошового забезпечення.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням зазначеного в даній ухвалі суду та надати докази поважності пропуску вказаного строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, а саме надати оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Татаринов