КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/11396/26
Провадження № 2-з/947/358/26
УХВАЛА
06.07.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в місті Одесі в порядку окремого провадження клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Царевої Наталії Анатоліївни про витребування доказів по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин,
В С Т А Н О В И В:
17.03.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин, а саме що він є двоюрідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 20.03.2026 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце розгляду справи.
04.06.2026 року до суду від представника заявника надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявник просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ШТОРМ» (код ЄДРПОУ 14311608, адреса: вул. Героїв Крут, 27, м. Одеса, 65078, тел. [номер приховано]) належним чином завірену копію автобіографії ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який працював з 15.11.1974 року по 21.12.1979р. в НИИ «ШТОРМ».
В обґрунтування клопотання представник заявника посилається на те, що заявлений до витребування доказ має значення для розгляду заявленого факту, оскільки містить інформацію що входить до предмету доказування у даній справі. Також представник зазначає, що вона ОСОБА_6 , діючи як представник ОСОБА_1 , зверталась з адвокатським запитом до ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ШТОРМ» про надання належним чином завіреної копії автобіографії ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який працював в НИИ «ШТОРМ», на який було отримано відповідь ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ШТОРМ» від 29.05.2026р. № 416 щодо інформації про особисту справу ОСОБА_5 , який працював з 15.11.1974 року по 21.12.1979р. в НИИ «ШТОРМ», яка містить автобіографію ОСОБА_5 , оформлену 10.09.1974року.
Як зазначає представник заявника, у листі ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ШТОРМ» від 29.05.2026р. № 416 вказується, що ця автобіографія містить запис щодо сестри ОСОБА_5 , а саме: сестра ОСОБА_7 . Також, даним листом ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ШТОРМ» від 29.05.2026р. №416 повідомлено, що враховуючи, що у вказаній автобіографії є персональні дані (відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована) інших осіб та керуючись вимогами ст. 14, 16, 17 Закону України «Про захист персональних даних», у доступі до цих персональних даних представникові на адвокатський запит було відмовлено.
У зв`язку з чим, представник заявника зазначає про наявність складнощів в самостійному отриманні заявленому до витребування доказу, що слугувало підставою для звернення до суду з цим клопотанням.
У судовому засіданні 02.07.2026 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Царева Н.А. підтримала зазначене клопотання та просила суд задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, однак від останньої наявна заява про розгляд справи за її відсутності.
Судом було ухвалено здійснити розгляд клопотання представника заявника в судовому засіданні 02.07.2026 року за наявною явкою учасників справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подане до суду клопотання, оглянувши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву у судовому засіданні до 06.07.2026 року о 08 год. 45 хв. для ухвалення і проголошення судового рішення.
Дослідивши подане до суду клопотання, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1 ст. 83 ЦПК України).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, у відповідності до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч.3 ст. 294 ЦПК України).
У відповідності до положень частини 2 статті 294 ЦПК України, в рамках розгляду справи в порядку окремого провадження, з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом враховується, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Виходячи з конструкції частини першої статті 6 Конвенції, можна зробити висновок, що в ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.
Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Згідно зі сталою практикою ЄСПЛ щодо надмірного формалізму сформовано, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість судового провадження, так і надмірної гнучкості, яка може призвести до нівелювання вимог процесуального законодавства(рішення ЄСПЛ від 26 липня 2007 року у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03; від 20 березня 2008 року у справі «Алванос та інші проти Греції» (Alvanos v. Greece), заява № 38731/05, пункт 25; від 08 грудня 2016 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України» (Frida, LLC v. Ukraine), заява № 24003/07, пункт 33; від 31 січня 2017 року у справі «Хасан Тунч та інші проти Туреччини» (Hasan Tunc and Others v. Turkey), заява № 19074/05, пункт 33; від 13 грудня 2018 року у справі «Вітковскі проти Польщі» (Witkowski v. Poland), заява № 21497/14, пункт 44).
Розглядаючи зазначене клопотання, вбачається, що заявлені до витребування у клопотанні докази, належать до інформації з обмеженим доступом.
Представником заявника надано до суду відповідь з ТОВ «Науково-дослідний інститут «ШТОРМ» від 29.05.2026 року за №030/05-416 з якої вбачається, що сторона заявника намагалась здійснити дії з самостійного отримання заявленого до витребування в цьому клопотанні доказу, однак представник було відмовлено в його наданні на підставі положень Закону України «Про захист персональних даних».
Дані обставини свідчать про наявність у заявника складнощів у самостійному отриманні заявленого до витребування доказу, що слугувало підставою для заявленого цього клопотання.
Оглянувши подане до суду клопотання, судом встановлено, що воно відповідає вимогам ч.2 ст. 84 ЦПК України.
Також, приймаючи заявлені вимоги та їх підстави, а також обґрунтування даного клопотання, суд вважає, що заявником доведено, що заявлений до витребування доказ може містити інформацію, що входить до предмету доказування у даній справі в межах заявлених вимог.
За наслідком вищевикладеного, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає клопотання представника заявника про витребування доказів обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.
Частиною 11 статі 84 ЦПК України визначено, зокрема, що в ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов`язаних із поданням відповідних доказів.
Враховуючи наведене, суд покладає витрати, пов`язані з витребуванням доказів по цьому судовому рішенні, у разі їх наявності, на заявника клопотання - ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 2, 12, 76, 77, 81, 83, 84, 260, 261, 293, 294 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Царевої Наталії Анатоліївни про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ШТОРМ» (код ЄДРПОУ 14311608, місцезнаходження: вул. Героїв Крут, 27, м. Одеса, 65078) належним чином завірену копію автобіографії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який працював з 15.11.1974 року по 21.12.1979 року в НИИ «ШТОРМ».
Витрати пов`язані з виконанням ухвали суду покласти на ОСОБА_1 .
Копію ухвали для виконання направити до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ШТОРМ».
Роз`яснити суб`єкту виконання ухвали суду, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий Калініченко Л. В.