Справа № 645/2366/26
Провадження № 2/645/2220/26
УХВАЛА
Іменем України
06 липня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Феленко Ю.В.,
за участю секретаря судових засідань - Каратаєвої Я.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Стрюк Н.О.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання представника відповідача про надання строку на примирення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 , від імені якої діє її представник, адвокат Поліхранова Ю.В., звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати з шлюб з ОСОБА_1 , зареєстрований 27.03.2004 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 261.
Представником відповідача подане клопотання про надання строку на примирення, терміном шість місяців.
В обґрунтування клопотання, сторона відповідача зазначає, що відповідач прикладає зусилля щодо збереження шлюбу. Сторони перебувають у шлюбі 22 роки. Від даного шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3 2004 р.н., ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач працює на керівних посадах, і весь цей час забезпечує родину. Він завжди активно приймає участь у житті сім`ї та розвитку дітей, приділяє їм дуже багато часу. Сплачує за свій рахунок всі потреби сім`ї: винайм квартири у м. Кишиневі, комунальні рахунки, навчання дітей, відпустки, ліки, продукти харчування тощо. Весь цей час дбає про родину, піклується про неї, приділяє багато уваги своїй родині. Відповідач вважає, що для збереження сім`ї необхідна конструктивна комунікація між чоловіком та дружиною для спільного подолання труднощів. Саме взаємодія партнерів і рівень їхньої згуртованості визначають, чи зможуть вони подолати непорозуміння, зміцнити свої подружні стосунки та зберегти сім`ю.
В судове засідання позивач та її представник не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи про розірвання шлюбу без участі сторони позивача. В заяві також зазначено, що з 18.02.2026 сторони фактично не живуть як сім`я. За цей час не відбулося жодних змін, які б свідчили про можливість відновлення подружніх відносин. Навпаки, події останніх місяців лише підтвердили глибину конфлікту та повну відсутність взаєморозуміння між сторонами. Позивач зазначає, що протягом тривалого часу вона зазнавала психологічного тиску, емоційного виснаження та постійних маніпуляцій з боку відповідача. Рішення позивача про розірвання шлюбу є остаточним, виваженим та незмінним. Воно не є наслідком емоцій чи тимчасового конфлікту, а сформувалося в результаті тривалого руйнування сімейних відносин та втрати між ними довіри, взаємної поваги і підтримки. Просить не надавати строк на примирення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала клопотання з підстав, викладених в ньому вище.
Відповідач просив клопотання задовольнити, оскільки має намір зберегти сім`ю.
Розглянувши клопотання відповідача про надання строку на примирення, думку сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц, постанова від 30.05.2019.
Сторона позивача заперечувала можливість примирення сторін та просила суд розірвати шлюб між сторонами.
Беручи до уваги наведене, фактичні взаємини сторін у даній конкретній справі, як подружжя, а також небажання позивача зберегти шлюб і сім`ю та те, що сторони після відкриття провадження у справі про розірвання шлюбу, до цього часу не примирились, позивач і надалі наполягає на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що надання подружжю строку для примирення, всупереч бажанню позивачки, буде суперечити закону та моральним засадам суспільства, оскільки суд не може примушувати одного з подружжя вчиняти дії, направлені на примирення з іншим.
Так, за приписами ч. 4 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України, тобто якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.
Разом з тим, матеріали справи містять докази наявності домашнього психологічного насильства з боку відповідача по відношенню до позивача, що підтверджується ухвалою від 27.02.2026 Суду Кишиніва, центральне відділення з офіційним перекладом.
За таких обставин, у задоволенні клопотання про надання строку для примирення сторін у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання представника відповідача про надання строку на примирення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 07.06.2026.
Суддя Ю.В. Феленко