Справа № 367/8592/26
Провадження №2-з/367/133/2026
УХВАЛА
Іменем України
про забезпечення позову
07 липня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шейко Вольги Василівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору дарування квартири, скасування державної реєстрації права власності та повернення квартири у власність,
В С Т А Н О В И В:
До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Шейко В.В. із позовними вимогами до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору дарування квартири, скасування державної реєстрації права власності та повернення квартири у власність.
Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2026 у провадження судді Ткаченко М.О. також передано заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Шейко В.В. в інтересах позивача.
У заяві про забезпечення позову, представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 31 кв.м., що зареєстрована за ОСОБА_2 , а також заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», у тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав (окрім обтяжень) на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 31 кв.м., що зареєстрована за ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначає, що позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору дарування, укладеного між позивачем та відповідачкою, предметом якого є спірна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 31 кв.м, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка знаходиться під впливом людей, що примушують її приймати психоактивні речовини в їх власних корисних інтересах, що надає всі підстави вважати, що відповідачкою створюється загроза безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
При цьому, вказуючи що є ризики невиконання рішення суду, позивачем надано скріни оголошення про продаж квартири, що знаходяться на сайті OLX. Наведене свідчить про намір відповідачки щодо продажу квартири, а з урахуванням того, що квартира є її особистою приватною власністю, її продаж може бути здійсненим в будь-який момент, що значно ускладнить виконання рішення суду, при умові задоволення позовних вимог.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 153 ЦПК України.
У п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, забороною вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 2, 3ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 31 кв.м, що належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_2 за оспорюваним договором дарування.
З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачці нерухоме майно є саме тим заходом забезпечення позову, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду в разі задоволення позову, забезпечить можливість ефективного захисту прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Крім цього, суд звертає увагу, що якщо арешт має комплексний характер регламентованої законом поведінки повноважних на те органів і посадових осіб, то заборона на вчинення дій, як вид забезпечення позову, полягає в покладенні адресного обов`язку на особу по утриманню від вчинення конкретно виражених юридично значущих дій.
За таких обставин, враховуючи предмет спору у цій справі, не є необхідним і співмірним додатково забороняти всім суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна. Заявником необґрунтовано необхідність та доцільність вжиття цих додаткових заходів забезпечення позову та наразі їх невжиття при застосуванні арешту майна не може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому суд звертає увагу, що ні органи державної реєстрації, ні нотаріуси не можуть вчиняти будь-яких дій без волевиявлення власника майна, а накладення арешту на майно забороняє власнику право розпоряджатися цим майном до визначення подальшої його долі.
Суд також зазначає, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову судом враховано, що виходячи з матеріалів справи обов`язок суду щодо беззаперечного застосування до повивача зустрічного зобов`язання, який передбачений випадками визначеними ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутній.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову та (або) зменшення (заміни) обсягу вжитих заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої та другої ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. 149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шейко Вольги Василівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору дарування квартири, скасування державної реєстрації права власності та повернення квартири у власність - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,5 кв.м, житловою площею 31 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 229[телефон приховано]), що зареєстрована за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В іншій частині - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років, починаючи з наступного дня після її прийняття.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі та відповідним органам для вжиття відповідних заходів.
Повне ім`я (найменування) учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: адвокат Шейко Вольга Василівна, адреса робочого місця адвоката: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Тургенівська, 52, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Третя особа: ОСОБА_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя М.О. Ткаченко