П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-----------------------
У Х В А Л А
07 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/852/25
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,
суддів: Голуб В.А., Скрипченка В.О.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за період лікування з 14.02.2024р. по 05.03.2024р., у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплати позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. на місяць за період лікування з 14.02.2024р. по 05.03.2024р., у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. №168. У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 20.04.2026р. подав апеляційну скаргу, у якій, зокрема, заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання відповідач посилаючись на запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р., просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його.
Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026р. апеляційну скаргу відповідача - залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не сплати апелянтом судового збору. При цьому, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
24.04.2026р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026р. апеляційну скаргу - повернуто апелянту.
Постановою Верховного Суду від 09.06.2026р. ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026р. - скасовано, а справу №400/852/25 направлено для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
22.06.2026р. за результатами автоматизованого розподілу дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача - Осіпова Ю.В., суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.
Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав несплати судового збору та пропуску строку на апеляційне оскарження. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Вказану вище ухвалу було направлено в електронний кабінет відповідача та фактично отримано ним - 24.06.2026р., що підтверджується відповідною довідкою.
26.06.2026р. на виконання вказаної ухвали судді від апелянта надійшла заява про сплату судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування доводів клопотання відповідач посилається на велике завантаження офіцера юридичної служби, що унеможливлювало протягом значного періоду часу звернутися своєчасно з апеляційною скаргою, .а також на запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р., і тому просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його.
Дослідивши вищезазначені доводи позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, ч.1 ст.295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ухвалено - 22.04.2025р. та фактично отримана апелянтом - 23.04.2025р. А відтак, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 25.05.2025р. (із урахуванням вихідних днів). Натомість, апеляційна скарга подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише - 20.04.2026р., тобто зі значним пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.
Аналіз положень ст.5,13 і 293 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Однак, КАС України передбачає і можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків КАС України передбачено з метою дисциплінування учасників справи та своєчасного виконання ними передбачених цим же Кодексом процесуальних обов`язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці процесуальні строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.
Водночас, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням щодо поновлення такого строку.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.
Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
Щодо посилання апелянта на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р., слід наголосити на тому, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Разом із тим, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.
Між пропуском процесуального строку та введенням воєнного стану має бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх ухвалах від 23.06.2022р. у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20.
У цьому контексті, колегія судів надає критичну оцінку посиланням апелянта на велику завантаженість офіцера Військової частини НОМЕР_1 з правової роботи, як на поважність причин пропуску ним строку подання апеляційної скарги, оскільки вважає, що наведені обставини не є такими, які не є об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення відповідачем у справі відповідних процесуальних дій. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною (тобто проблемою внутрішньої організації роботи військового управління), а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Отже, у даному випадку, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки звернення до суду апеляційної інстанції відбулося майже через один рік після винесення рішення судом першої інстанції.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання відносно поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У п.46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Частиною 2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права із урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У той же час, приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Отже, беручи до уваги значний пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Судді Ю.В. Осіпов В.А. Голуб В.О. Скрипченко