ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"07" липня 2026 р. Справа№ 925/1630/20(925/1130/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М.
за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року
у справі №925/1630/20(925/1130/25) (суддя Хабазня Ю.А.)
за позовом розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.
до 1.Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні
дороги України"
2. ІНФОРМАЦІЯ_1
3. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси
про визнання недійсним договору безоплатного користування майном боржника
у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Тандем"
до Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні
дороги України"
про банкрутство юридичної особи
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року №925/1630/20(925/1130/25) позов задоволено, визнано недійсним договір тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 19.11.2024 №27, укладений між ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ІНФОРМАЦІЯ_2 , за погодженням із Квартирно-експлуатаційним відділом міста Черкаси, присуджено до стягнення з відповідачів на користь розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. по 807,33 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду черкаської області від 03.12.2025 та відкрити провадження у справі. Поновити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для реалізації права апелянта для звернення до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у справі № 925/1630/20 (925/1130/25). Постановити постанову апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 року у справі № 925/1630/20 (925/1130/25) скасувати.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026, справу № 925/1630/20 (925/1130/25) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді- Остапенко О.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне провадження - задоволено, поновлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі № 925/1330/20 (925/1130/25), відкрито апеляційне провадження у справі №925/1330/20 (925/1130/25) за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 у справі № 925/1630/20 (925/1130/25), розгляд справи призначено на 07.07.2026.
07.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. надійшла заява про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. від розгляду справи №925/1630/20(925/1130/25).
Заява мотивована наявністю обставин, які за об`єктивним критерієм можуть викликати сумнів у безсторонності та об`єктивності саме судді Остапенка О.М. під час розгляду справи № 925/1630/20(925/1130/25), оскільки Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.06.2026 у справі № 925/1630/20(925/1120/25) (прийнятою зокрема і за участю судді Остапенка О.М.) скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 05.01.2026, яким було задоволено позов розпорядника майна боржника та визнано недійсним договір тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 12.11.2024 № 26, укладений між ДП "Черкаський облавтодор", Квартирно- експлуатаційним відділом міста Черкаси та Військовою частиною НОМЕР_1 і ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зокрема, розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. у заяві про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. посилався на наступне.
Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 у справі № 925/1630/20(925/1120/25), колегія суддів виходила, зокрема, з того, що спірний договір безоплатного користування є формою реалізації законодавства щодо здійснення Збройними Силами України заходів із оборони держави в умовах воєнного стану, пов`язаний із військово-квартирною повинністю, укладений із легітимною публічною метою, не має ознак фраудаторного правочину, не спричиняє зменшення активів боржника та порушення прав кредиторів, а відсутність погодження з розпорядником майна не впливає на висновок про правомірність правочину.
У справі № 925/1630/20(925/1130/25) предметом апеляційного перегляду є аналогічне за правовою природою рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2025 про визнання недійсним договору тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 19.11.2024 № 27, укладеного між ДП "Черкаський облавтодор" та ІНФОРМАЦІЯ_2 за погодженням із Квартирно-експлуатаційним відділом міста Черкаси.
Обидві справи розглядаються в межах однієї справи про банкрутство № 925/1630/20, стосуються одного боржника, одного правового режиму розпорядження майном боржника у процедурі банкрутства, однієї моделі правочину - тимчасового безоплатного користування майном боржника, а також однакового ключового правового питання: чи є такі відносини договірним безоплатним користуванням майном боржника, що порушує інтереси кредиторів, чи вони мають оцінюватися як правомірне використання майна в межах військово-квартирної повинності або іншої публічно-правової конструкції.
У справі № 925/1630/20(925/1130/25) апеляційний суд має оцінити саме ті питання, щодо яких у справі № 925/1630/20(925/1120/25) уже сформульовано категоричний правовий висновок: правова природа договору, співвідношення договірного безоплатного користування з військово-квартирною повинністю, значення публічної мети, вплив договору на конкурсну масу боржника та кредиторів, а також значення відсутності належного погодження з розпорядником майна.
За таких умов у заявника виникає об`єктивно обґрунтований сумнів, що суддя Остапенко О.М., який вже висловив правову позицію щодо цих питань у справі № 925/1630/20(925/1120/25), зможе у справі № 925/1630/20(925/1130/25) розглянути ті самі питання без впливу вже сформованого підходу.
Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/1630/20(925/1120/25) складено 06.07.2026. Заявник отримав його 06.07.2026, через підсистему "Електронний суд". Саме 06.07.2026 заявнику стало відомо про мотиви постанови, характер і обсяг правової позиції суддів, яка викликає об`єктивний сумнів у можливості розгляду пов`язаної справи № 925/1630/20(925/1130/25) тим самим складом або суддями, які брали участь у прийнятті постанови у справі № 925/1630/20(925/1120/25). Отже, заява подається з моменту, коли заявнику стали відомі відповідні обставини.
Частиною 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи вищевикладене та те, що заява розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про відвід судді Остапенка О.М. була сформована в системі та передана колегії суддів 07.07.2026, у відповідності до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України заява про відвід не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Розглянувши заяву про відвід судді Остапенка О.М. колегія суддів визнає заявлений відвід необґрунтованим, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
У рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, заява розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. від розгляду справи №925/1630/20(925/1130/25) не містить обставин, які підтверджують сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, і фактично зводиться до незгоди з процесуальним рішенням у іншій справі, прийнятим за участю судді Остапенка О.М.
З огляду на викладене, оскільки незгода позивача із процесуальним рішенням у іншій справі - не є підставами для відводу згідно з вищезазначеними нормами Господарського процесуального кодексу України, а тому обумовлені вищенаведеними вимогами процесуального закону підстави для відводу судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. від розгляду справи №925/1630/20(925/1130/25) за наведених заявником доводів та обгрунтувань - відсутні.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Отрюх Б.В.., Остапенко О.М. дійшла висновку про необгрунтованість заявленого відводу, і відповідно, про відмову у задоволенні заяви розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про відвід судді Остапенка О.М. від розгляду справи №925/1630/20(925/1130/25).
Керуючись ст. 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. від розгляду справи №925/1630/20(925/1130/25) - визнати необґрунтованою та відмовити у її задоволенні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко