печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52247/19-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Зінченко І.І.,
за участю:
приватного виконавця: не з`явився,
представника стягувача: не з`явився,
представника боржника: не з`явився,
представника заінтересованої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення грошових коштів за договором фінансової позики, -
ВСТАНОВИВ:
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна (далі - Приватний виконавець Фесик М.О.) звернулась до Печерського районного суду міста Києва з поданням в якому просить звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості Федерації Велосипедного Спорту України (далі - боржник, ФВСУ) перед ОСОБА_1 (далі - стягувач, ОСОБА_2 ) на грошові кошти, що надходять як членські внески членів Федерація Велосипедного Спорту України та сплати за ліцензії на рахунок Громадянської спілки «Українська Федерація Велосипедного Спорту»(код ЄДРПОУ 44285637) в межах суми 808 608,48 грн (як сукупність грошових коштів із зазначеними призначеннями платежів, що надійшли на рахунок Громадянської спілки «Українська Федерація Велосипедного Спорту» (далі - заінтересована особа, ГО «УФВС») за період з 23.04.2024 року по 20.10.2025р.включно.
В обґрунтування подання Приватний виконавець Фесик М.О. зазначає, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2022 року у справі № 757/52247/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України (далі - боржник, ФВСУ) про стягнення грошових коштів за договором позики, позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного суду від 01.05.2024 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Федерації велосипедного спорту України на рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2022 року по справі № 757/52247/19-ц, апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_3 закрито. Для виконання зазначеного судового рішення у примусовому порядку Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 757/52247/10-ц від 23.12.2023 року. Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни (далі - Приватний виконавець Фесик М.О.) від 16.01.2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Постановою Приватного виконавця Фесик М.О. від 16.01.2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено арешт на грошові кошти ФВСУ. Станом на день звернення представника стягувача з даною заявою, посадовими особами Федерації велосипедного спорту України судове рішення не виконано та ними вчиняються дії, направлені на неможливість його виконання у примусовому порядку. Так, грошові кошти у вигляді членських внесків членів Федерації велосипедного спорту України та від інших осіб, з метою унеможливлення їх стягнення у примусовому порядку, сплачуються на поточний рахунок іншої юридичної особи Громадська спілка «Українська федерація велосипедного спорту» (код ЄДРПОУ 44285637), що підтверджується інформацією з поточних рахунків, яка отримана на вимогу Приватного виконавця Фесик М.О., що в свою чергу порушує право стягувача щодо стягнення на його користь суми заборгованості відповідно до рішення суду, тому Приватний виконавець Фесик М.О. просить суд задовольнити відповідне подання.
Відповідно до ч. 4 ст. 440 ЦПК України, суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
04.12.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від представника заінтересованої особи Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» - адвоката Раєцького Андрія Олександровича надійшли заперечення проти подання приватного виконавця, відповідно до яких останній заперечив проти задоволення зазначеного подання та зазначив, що ГО «УФВС» не є боржником перед Федерацією велосипедного спорту України, представник заперечує проти наявності такої заборгованості, а також зазначає, що відсутнє будь-яке рішення щодо стягнення на користь боржника коштів, а тому кошти які перебувають на рахунку відповідної організації не можуть бути предметом стягнення в рамках відповідного виконавчого провадження у порядку ст. 440 ЦПК України. 12.12.2025 року відповідні заперечення передано головуючому судді Григоренко І.В.
03.06.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника стягувача - адвоката Короля Дмитра Володимировича надійшла заява про розгляд справи без його участі та останній зазначив, що підтримує подання приватного виконавця.
03.06.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника заінтересованої особи Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» - адвоката Раєцького Андрія Олександровича надійшла заява про розгляд справи без його участі та останній зазначив, що заперечує проти подання приватного виконавця, з підстав викладених у письмових запереченнях.
В судове засідання 03.06.2026 року учасники справи не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання не здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши подані письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення справи по суті, суд вважає, що подання приватного виконавця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2022 року у цивільній справі №757/52247/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення грошових коштів за договором позики, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Федерації велосипедного спорту України на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання фінансової позики № 24/04/2014 від 24.04.2014 року у розмірі 4 996 974,10 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 9 605 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.05.2024 року було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Федерації велосипедного спорту України на рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2022 року по справі №757/52247/19-ц, апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_3 закрито.
Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. від 16.01.2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2022 року у цивільній справі №757/52247/19-ц.
Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. від 16.01.2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено арешт на грошові кошти Федерації велосипедного спорту України.
Приватний виконавець Фесик М.О. просить суд звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості Федерації Велосипедного Спорту України перед ОСОБА_1 на грошові кошти, що надходять як членські внески членів Федерація Велосипедного Спорту України та сплати за ліцензії на рахунок Громадянської спілки «Українська Федерація Велосипедного Спорту» в межах суми 808 608,48 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 440 ЦПК України, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до постанови від 17.09.2024 року у справі № 755/2711/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що аналогом ст. 440 ЦПК України є ст. 336 ГПК України. Так, суд зазначив наступне: «Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначений у статті 440 ЦПК України. Суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили (частина перша статті 440 ЦПК України). У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми (частини восьма, дев`ята статті 440 ЦПК України). Аналогічні положення є у статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (провадження № 12-146гс19)). За змістом статті 53 Закону України «При виконавче провадження» та статті 336 ГПК України спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій виключно з метою фактичного виконання рішення суду. Положення зазначених статей не є імперативними. У суду є повноваження обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви. Предметом дослідження під час розгляду останньої відповідно до статті 336 ГПК України має бути наявність заборгованості, підтвердженої доказами, зокрема відповідним рішенням суду, та беззаперечність заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 листопада 2023 року у справі № 913/869/14).».
Таким чином, законодавцем встановлено вимогу для звернення стягнення на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме наявності однієї з двох обов`язкових обставин: заборгованості перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.
В свою чергу, згідно з матеріалами справи, представником ГС «УФВС» заперечується наявність заборгованості перед боржником. Таким чином, відсутня неоспорювана заборгованість ГС «УФВС» перед божником - ФВСУ.
Крім того, у матеріалах справи відсутня належним чином засвідчена копія судового рішення, що підтверджує наявність заборгованості ГС «УФВС» перед божником - ФВСУ.
Отже, відсутність вказаних обставин унеможливлює застосування ч. 1 ст. 440 ЦПК України щодо коштів ГС «УФВС» у вказаному виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як визначено у ч. ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення грошових коштів за договором фінансової позики є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволені подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення грошових коштів за договором фінансової позики - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 03.06.2026 року.
Суддя І.В. Григоренко