УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 липня 2026 р. Справа № 120/9905/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній, серед іншого, є бездіяльність щодо ненарахування та невиплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
З матеріалів справи з`ясовано, що за час проходження військової служби позивача нарахування грошового забезпечення здійснювалось не у повному обсязі, що зумовило його звернення до суду з позовною заявою.
Згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі №120/2354/24 зобов`язано Національний університету оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.08.2020 року по 31.03.2022 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, відповідно.
На виконання вказаного судового рішення, 17.04.2026 відповідачем виплачено позивачу суму грошового забезпечення у розмірі 78 352,82 грн.
Відтак, позивач вважає, що оскільки рішення суду про виплату його грошового забезпечення було виконано відповідачем лише 17.04.2026, тому він набув право на компенсацію втрати частини доходів (грошового забезпечення) та середнього заробітку, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 01.08.2020 року по 17.04.2026 року
Натомість до суду позивач звернувся 29.06.2026.
Визначаючись із тим, чи дотримано позивачем строк звернення до адміністративного суду, слід врахувати висновки Верховного Суд, викладені у постанові від 12.03.2026 у справі №420/9470/25, які полягають у наступному (дослівно):
56. Порушення обов`язку роботодавця виникає з моменту, коли останній не здійснив належну виплату у визначений законом строк, тобто з дня звільнення. При цьому поетапність здійснення виплат не змінює юридичної природи такого порушення, а лише фіксує моменти його часткового усунення. Кожна окрема виплата припиняє затримку у межах відповідної частини заборгованості, не нівелюючи загального порушення обов`язку роботодавця щодо повного та своєчасного розрахунку.
57. Наявність спору або судових рішень про розмір заборгованості не є визначальними для кваліфікації самої затримки, оскільки правовою підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, є не факт згоди сторін щодо суми заборгованості, а сам факт несвоєчасного виконання обов`язку роботодавця з проведення повного розрахунку із працівником під час його звільнення.
58. Таким чином, кожен епізод виплати як окремий момент фактичного розрахунку у межах тієї частини зобов`язання, якої він стосується, є завершенням певного епізоду порушення, що породжує підставу для застосування до роботодавця механізму відповідальності, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Відтак, строк звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України має обчислюватися з дати фактичного проведення окремої виплати.
Враховуючи вищезазначене, доходжу висновку, що звернувшись 29.06.2026 позивач пропустив місячний строк звернення до суду з вимогою про нарахування і виплату середнього заробітку за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу приписів ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення зазначених вище положень закону, до матеріалів позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно подати заяву (клопотання) із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду та наданням належних й допустимих доказів, які б підтверджували ці причини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи невідповідність позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна