УХВАЛА
м. Вінниця
17 липня 2026 р. Справа № 120/9905/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення.
Ухвалою від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: подати заяву (клопотання) із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду та наданням належних й допустимих доказів, які б підтверджували ці причини.
13.07.2026 представником позивача подано клопотання про поновлення процесуального строку, в якому зазначено, що у період з 06.06.2026 по 13.06.2026 позивач перебував у відрядженні, що підтверджено витягом з наказу начальника Головного управління розвитку спроможностей авіації від 05.06.2026 року за № 111. У зв`язку з чим, лише 13.05.2026 року у позивача була можливість надіслати на адресу НУОУ заяву з проханням нарахування та виплати середнього заробітку у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати. Тому просить поновити строк на звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, представник позивача зазначає, що позивач діяв добросовісно, після направлення 13.05.2026 року заяви на адресу НУОУ, сподіваючись на добросовісність відповідача та очікуючи на виплату коштів у позасудовий спосіб, не звертався до суду. На переконання позивача, пропуск строку є результатом добросовісних спроб вирішити питання без судового втручання.
Надаючи оцінку клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до суду, суд звертає увагу на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду та поважність пропуску цього строку з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній, серед іншого, є бездіяльність щодо ненарахування та невиплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
З матеріалів справи з`ясовано, що за час проходження військової служби позивача нарахування грошового забезпечення здійснювалось не у повному обсязі, що зумовило його звернення до суду з позовною заявою.
Згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі №120/2354/24 зобов`язано Національний університету оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.08.2020 року по 31.03.2022 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, відповідно.
На виконання вказаного судового рішення, 17.04.2026 відповідачем виплачено позивачу суму грошового забезпечення у розмірі 78 352,82 грн.
Так, звернувшись до суду з цим позовом 29.06.2026, позивач вважає, що оскільки рішення суду про виплату його грошового забезпечення було виконано відповідачем лише 17.04.2026, тому він набув право на компенсацію втрати частини доходів (грошового забезпечення) та середнього заробітку, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 01.08.2020 року по 17.04.2026 року.
Разом з тим позовна заява подана до суду лише 29.06.2026, тобто з порушенням встановленого законом місячного строку звернення до адміністративного суду.
Натомість, зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду - перебування у відрядженні з 06.06.2026 по 13.06.2026, є неповажними, адже позивач мав звернутись до суду ще до 17.05.2026.
Крім того, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, представник позивача посилається на висновки Верховного Суду під час розгляду справи №380/13595/24.
Однак суд не погоджується з такими твердженнями та зауважує, що правові висновки Верховного Суду у справі №380/13595/24 не є релевантними у цій справі.
Крім того, варто звернути увагу, що позасудове врегулювання спору у даній категорії справ не передбачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням належних, об`єктивних та допустимих документальних доказів, які підтверджують поважність причин неможливості звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Визнати наведені у клопотанні представника позивача від 13.07.2026 причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Продовжити позивачу (його представнику) процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна