УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
07 липня 2026 року
м. Київ
справа №420/31439/24
адміністративне провадження №К/990/22468/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року
у справі №420/31439/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2024 рік, передбаченої частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII), як особі з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни I групи за 2024 рік відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №3551-XII у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року, позов задоволено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №420/31439/24 набрало законної сили 14 травня 2025 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у тридцятиденний строк звіт про виконання судового рішення у справі №420/31439/24 з дня отримання копії ухвали.
Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, від 23 вересня 2025 року та від 22 грудня 2025 року звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №420/31439/24 прийнято частково та встановлено новий строк для подання звіту протягом шістдесяти днів.
12 лютого 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало до суду звіт про виконання рішення суду, в якому зазначило, що на виконання судового рішення у справі №420/31439/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 24 квітня 2025 року здійснило нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік і сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 20510,00 грн. Виплата нарахованої доплати пенсії у розмірі 20510,00 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Інформація про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №420/31439/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області внесена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10 лютого 2026 року №1500-0403-5/20151 здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виплати нарахованого боргу у справі №420/31439/24. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області також зазначило про неможливість визначення орієнтовних строків повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №420/31439/24 в частині виплати всієї суми заборгованості, оскільки виплата безпосереньо залежить від виділених бюджетних асигнувань та враховуючи принцип пропорційності виплати коштів кількості проведених перерахунків на виконання судових рішень.
У цьому звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просило прийняти його як належне виконання судового рішення у справі №420/31439/24, а у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, звільнити від сплати штрафу керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та встановити додатковий (новий) тримісячний строк для його повторного подання.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №420/31439/24.
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення керівника від сплати штрафу задоволено.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №420/31439/24.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №420/31439/24 протягом шістдесяти днів з дня отримання копії ухвали.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою в частині задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить змінити ухвалу від 30 березня 2026 року, виклавши абзац другий її резолютивної частини у наступній редакції:
«Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн 00 коп.).
Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Буряченка О.Є. (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) штраф у сумі 33 280,00 грн. (тридцять три тисячі двісті вісімдесят грн. 00 коп.).
Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Буряченка О.Є. (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) до Державного бюджету України, стягувач Державна судова адміністрація України (адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; код ЄДРПОУ 26255795), штраф у розмірі 33280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят грн 00 коп.).».
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Змінено ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року шляхом викладення абзацу другого її резолютивної частини в такій редакції:
«Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн 00 коп.).
Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 половину штрафу у сумі 33280,00 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 половину штрафу у сумі 33280,00 грн до Державного бюджету України, стягувач Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795).
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 18 травня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з неправильним застосуванням положень статей 6, 19, 113, 116, 117 Конституції України, статті 23, пунктів 20, 29 частини першої статті 116, частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), пунктів 4, 5, 6, 7 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 (далі - Порядок №821), та з порушенням положень статей 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
На думку скаржника, можливість суду накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. У цій справі такі підстави відсутні, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконало покладені судом зобов`язання щодо нарахування (перерахунку) пенсії в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах покладених повноважень, провівши 24 квітня 2025 року перерахунок та нарахування доплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 20510,00 грн.
Скаржник зазначає, що судове рішення стосується здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету України, і безпосередня виплата таких коштів можлива виключно за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань, оскільки взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є прямим порушенням Бюджетного кодексу України. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинило достатні та вичерпні дії, спрямовані на збільшення бюджетних асигнувань, що підтверджується листом, адресованим Пенсійному фонду України від 10 лютого 2026 року №1500-0403-5/20151 щодо формування бюджетного запиту, проте Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік на момент подання скарги не було затверджено, і орган діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків.
Інформація про виконання судового рішення внесена до підсистеми «Реєстр судових рішень», а виплата нарахованих коштів здійснюватиметься у порядку черговості прийняття рішень та пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням відповідно до вимог Порядку №821. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Крім того, скаржник вважає, що системний аналіз частини одинадцятої статті 382-3 КАС України свідчить, що якщо звіт подано з додержанням встановлених вимог і надані докази підтверджують відсутність бюджетних асигнувань та вжиття керівником усіх необхідних заходів для їх встановлення, які є достатніми та вичерпними, при цьому рішення виконано не у повному обсязі через відсутність фінансування, зазначене є законодавчою підставою для прийняття звіту про виконання судового рішення з одночасним встановленням судом нового строку для подання звіту, а не для накладення штрафу. Накладення штрафу у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів і є надмірним процесуальним засобом, що порушує засади пропорційності та оптимального балансу.
Скаржник обґрунтовує свої мотиви посиланнями на такі висновки Верховного Суду:
- постанова Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі №560/16807/21, у якій зазначено, що оскільки Головне управління Пенсійного фонду України є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, Указами Президента України, Постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 БК України, які забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов`язань з приписами бюджетного законодавства.
- постанова Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі №640/16655/21, у якій зазначено, що враховуючи передбачене у частині п`ятій статті 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності документально доведених обставин щодо відсутності бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, Суд розглядає як прийнятне не застосовувати до відповідача-2 штраф та надати йому можливість виконати судове рішення належним чином, здійснивши виплату нарахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді, у зв`язку з чим згідно з положенням частини третьої статті 382-3 КАС України вирішив встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
- постанова Верховного Суду від 05 серпня 2025 року у справі №580/2522/24, у якій зазначено, що зростання заборгованості держави за десятками тисяч аналогічних судових рішень є об`єктивною причиною, яка не залежить від волі відповідача, що свідчить про відсутність умислу чи вини у діях посадової особи та недоцільність застосування штрафних санкцій.
- постанови від 15 травня 2020 року у справі №812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі №310/6910/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі №821/1491/17, у яких зазначено, що невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладання штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить Верховний Суд скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким прийняти звіт про виконання судового рішення і встановити новий строк для подання звіту.
З огляду на це, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, враховуючи доводи скаржника, положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на апеляційний (другий) перегляд рішення суду, а також у зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, які стосуються накладення штрафу на начальника суб`єкта владних повноважень за невиконання судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року з метою перевірки правильності застосування судом статей 6, 19, 113, 116, 117 Конституції України, статті 23, пунктів 20, 29 частини першої статті 116, частини першої статті 121 БК України, статті 8 Закону №2262-XII, пунктів 4, 5, 6, 7 Порядку №821, дотримання судом апеляційної інстанції положень статей 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 лютого 2020 року у справі №821/1491/17, від 15 травня 2020 року у справі №812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі №310/6910/16-а, від 16 липня 2025 року у справі №640/16655/21, від 05 серпня 2025 року у справі №580/2522/24.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваного судового рішення може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі №420/31439/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/31439/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа