Справа № 466/5996/26
У Х В А Л А
09 липня 2026 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
02.07.2026 року , через підсистему «Електронний суд» , до Шевченківського районного суду м. Львова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №2397 від 06.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, визнати протиправними дії відповідача щодо ініціювання перед органами Національної поліції України його розшуку, затримання та доставки із зобов`язанням відкликати відповідне звернення, визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Електронної системи охорони здоров`я конфіденційної інформації про позитивний результат тестування на ВІЛ та зобов`язати відповідача вжити заходів щодо повного видалення такої інформації із зазначеної інформаційної системи, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність перевірки дотримання правил предметної юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктами владних повноважень щодо оскарження їхніх рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом із тим ст. 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та вичерпний перелік категорій справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною другою статті 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 286 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач просить суд не лише визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №2397 від 06.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення, а й заявляє вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо ініціювання перед органами Національної поліції України його розшуку, затримання та доставки із зобов`язанням відкликати відповідне звернення, а також про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Електронної системи охорони здоров`я конфіденційної медичної інформації про позитивний результат тестування на ВІЛ та зобов`язання відповідача вжити заходів щодо повного видалення відповідної інформації із зазначеної інформаційної системи.
Таким чином, заявлені позовні вимоги не обмежуються перевіркою законності постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а охоплюють також оскарження інших рішень та дій суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із здійсненням ним владних управлінських функцій.
При цьому вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача з внесення інформації до Електронної системи охорони здоров`я, її видалення, а також вимоги щодо визнання протиправними дій із ініціювання розшуку, затримання та доставки позивача і зобов`язання відкликати відповідне звернення не належать до повноважень місцевого загального суду як адміністративного суду, визначених частиною третьою статті 286 КАС України.
Вирішення зазначених вимог потребує перевірки законності здійснення відповідачем владних управлінських функцій, пов`язаних із веденням державних інформаційних ресурсів, обробкою персональних та медичних даних, а також реалізацією повноважень щодо організації розшуку військовозобов`язаних осіб, що виходить за межі предмета розгляду спорів, передбачених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник не лише з приводу законності постанови про адміністративне правопорушення, а й щодо правомірності інших владних управлінських рішень та дій відповідача, які становлять самостійний предмет судового контролю у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України визначено вичерпний перелік повноважень місцевого загального суду як адміністративного суду за результатами розгляду такої категорії справ.
Разом з тим суд звертає увагу, що визначальним для вирішення питання предметної юрисдикції є не лише формальне найменування заявлених позовних вимог, а й характер спірних правовідносин, предмет та зміст спірних владних управлінських дій, які підлягають судовій перевірці.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що хоча однією із заявлених позовних вимог є вимога про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, спірні правовідносини не обмежуються питанням законності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Предметом судового розгляду є також перевірка законності владних управлінських рішень та дій суб`єкта владних повноважень щодо внесення інформації до Електронної системи охорони здоров`я, обробки конфіденційної медичної інформації, здійснення заходів щодо розшуку, затримання та доставки позивача, а також вимоги про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.
Таким чином, заявлені позовні вимоги виходять за межі категорії справ, визначених пунктом 1 частини першої статті 20 та статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак спір у своїй сукупності є публічно-правовим спором, який відповідно до частини другої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду окружним адміністративним судом.
За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21.07.2019 у справі №855/306/19, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає і вирішує справу з дотриманням правил предметної, інстанційної та територіальної юрисдикції.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права особи на розгляд її справи судом, встановленим законом, що гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Крім того, недотримання правил предметної юрисдикції є істотним порушенням норм процесуального права та може бути підставою для скасування ухваленого судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при вирішенні питання про відкриття провадження встановить, що справа належить до предметної юрисдикції іншого суду.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 не може бути прийнятий до провадження місцевого загального суду як адміністративного суду та підлягає направленню за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 47, 166, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя,
постановив :
матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - передати для розгляду за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду .
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: І. Є. Зима