Єдиний унікальний номер 448/894/26
Провадження № 2-з/448/6/26
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
08.07.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в особі головуючого судді Кічака Ю.В., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Арутюновою Наталією Федорівною в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину майна, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги за законом, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Арутюнова Наталія Федорівна в інтересах ОСОБА_1 06.07.2026 надіслала електронною поштою на електронну адресу Мостиського районного суду Львівської області заяву про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину майна, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги за законом.
Подана адвокатом Арутюновою Н.Ф. заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.
Статтею 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини п`ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина шоста статті 43 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.
Згідно з пунктом 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд, до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).
Пунктом 120 розділу VI Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто лише ті особи, які незобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІКС та не мають зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІКС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, лише для фізичної особи, яка не має обов`язку зареєструвати електронний кабінет, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів через офіційну електронну адресу суду.
Заява про забезпечення позову в інтересах ОСОБА_1 надіслана адвокатом Арутюновою Н.Ф. електронною поштою на електронну адресу суду, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, як того вимагають положення процесуального закону. До заяви долучено роздруківку результату перевірки кваліфікованого електронного підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Доводів та доказів технічної неможливості використання адвокатом Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи заява не містить.
Адвокат Арутюнова Н.Ф. мала можливість відповідно до закону подати заяву про забезпечення позову: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік, вказаний у цій статті, та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Проте, матеріали поданої заяви не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає та свідчить про використання непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Оскільки заява про забезпечення позову була надіслана до суду адвокатом Арутюновою Н.Ф. не у спосіб, передбачений ЦПК України, та не містить відомостей про її підписання кваліфікованим електронним підписом у встановленому законом порядку, вона підлягає поверненню без розгляду.
Аналогічні правові висновки щодо надіслання адвокатом заяви про забезпечення позову електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», - викладені в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №944/6062/23.
При цьому, сторона заявника не позбавлена права на звернення до суду з відповідною заявою у встановлений законом спосіб.
Керуючись ст.ст.43, 183, 260 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Арутюнової Наталії Федорівни про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину майна, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги за законом - повернути без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В.Кічак