Єдиний унікальний номер 448/894/26
Провадження № 2-з/448/8/26
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
04.08.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в особі головуючого судді Кічака Ю.В., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Арутюновою Наталією Федорівною в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину майна, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги за законом, -
В С Т А Н О В И В:
Представник - адвокат Арутюнова Наталія Федорівна в інтересах відповідачки ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, поданою в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину майна, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги за законом. Просить накласти арешт на транспортні засоби, які входять до складу спадкового майна померлого ОСОБА_3 (автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль марки «Opel MR/F43E/S1B11H3 Movano», номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 312 D», номерний знак НОМЕР_3 ); заборонити позивачці ОСОБА_2 та будь-яким іншими особам за її дорученням або з її відома користуватися, експлуатувати або іншим способом використовувати зазначені транспортні засоби до набрання законної сили рішення суду у даній справі; заборонити відчуження, продаж, дарування, перереєстрацію, передачу в оренду, заставу, внесення до статутного капіталу юридичних осіб або будь-яке інше обтяження зазначених транспортних засобів до набрання законної сили рішення суду у даній справі; зобов`язати позивачку забезпечити належне зберігання зазначених транспортних засобів.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник відповідачки ОСОБА_1 зазначає, що предметом спору у даній справі є зокрема вимоги позивачки ОСОБА_2 про визнання права власності на частину транспортних засобів, які належали померлому ОСОБА_3 та входять до складу спадкового майна; відповідачка ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 та має законний інтерес у збереженні спадкового майна до остаточного вирішення спору; подальше використання спірних транспортних засобів створює реальну загрозу їх пошкодження, знищення, втрати ринкової вартості, збільшення пробігу, технічного зносу; також існує ризик їх участі в дорожньо-транспортних пригодах, передачі третім особам чи вчинення інших дій, які можуть призвести до погіршення стану майна чи ускладнити виконання майбутнього рішення суду; існує реальна загроза зміни стану спірного майна до вирішення спору по суті, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та призвести до порушення прав відповідача як спадкоємця першої черги за законом. У поданій заяві про забезпечення позову представник відповідачки покликається на норми статей 149-153 ЦПК України.
Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, подану представником - адвокатом Арутюновою Н.Ф. в інтересах ОСОБА_1 , яка є відповідачкою в межах зазначеного вище цивільного позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відтак, із змісту ст.149 ЦПК України слідує, що забезпечуються права позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.
Статтею 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 вказано, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог».
Таким чином, забезпечення позову спрямоване на гарантування виконання майбутнього рішення суду на користь того, хто звернувся з позовом (з первісним позовом чи з зустрічним позовом), це спосіб охорони матеріально-правових вимог позивача.
ОСОБА_1 не є особою, яка звернулася з позовом в межах даної цивільної справи, така не заявляла власних матеріально-правових вимог у даній справі. Як слідує з матеріалів справи, відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , зустрічний позов в інтересах відповідачки ОСОБА_1 не пред`являвся.
ОСОБА_1 є відповідачем за позовом, який пред`явлений позивачкою ОСОБА_2 . Відповідач за первісним позовом захищається шляхом викладення заперечення проти позову (поданням відзиву), а не висуванням власних вимог, доки він не пред`явив зустрічного позову.
На переконання суду, відповідач набуває права ініціювати питання забезпечення позову лише за умови подання зустрічного позову. У такому разі він стає заявником зустрічних вимог і має такі ж процесуальні права для їх охорони, як і первісний позивач.
У випадку не пред`явлення відповідачем зустрічного позову, відповідач, як вважає суд, не є суб`єктом, який може просити про забезпечення вимог, оскільки такі вимоги у нього відсутні. Водночас, якщо відповідач подає зустрічний позов, тоді він набуває процесуального статусу позивача щодо зустрічних позовних вимог і може просити суд забезпечити саме ці вимоги. За відсутності зустрічного позову в провадженні немає вимог відповідача, які потребували б забезпечення, у такому випадку відсутній предмет забезпечення.
Отже, у випадку не пред`явлення відповідачем будь-яких позовних вимог, відсутній предмет забезпечення позову; у суду немає можливості перевірити співмірність відповідного заходу забезпечення позову та неможливо оцінити ризики невиконання судового рішення, ухваленого за результати розгляду справи, саме за вимогами відповідача.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 312 D», номерний знак НОМЕР_3 , на який сторона відповідача просить накласти арешт та вжити щодо такого інші заходи забезпечення позову, не є предметом спору у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_2 .
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову, подана представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Арутюновою Н.Ф. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника - адвоката Арутюнової Наталії Федорівни, поданої в інтересах відповідачки ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В.Кічак