УХВАЛА
09 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/6345/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі
за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Шаблико Тетяни Сергіївни,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1,
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
19.06.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 (повний текст складено 27.05.2026) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі № 904/6345/25. Вказана касаційна скарга була подана 18.06.2026 через підсистему "Електронний суд".
22.06.2026 до Верховного Суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі № 904/6345/25. Вказане клопотання було подане 19.06.2026 через підсистему "Електронний суд".
23.06.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява про долучення доказів надсилання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження учасникам справи.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем строку на оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі № 904/6345/25, повний текст якої складено 27.05.2026, було 16.06.2026.
Проте Дніпропетровська обласна прокуратура подала касаційну скаргу 18.06.2026 через підсистему "Електронний суд", тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Скаржник, заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, зазначає, що Дніпропетровська обласна прокуратура отримала повний текст оскаржуваної постанови 27.05.2026 о 19 год 15 хв через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", а тому, з урахуванням частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, строк на касаційне оскарження постанови розпочинається з 29.05.2026 та спливає 17.06.2026. Проте, як зазначає сам скаржник, касаційну скаргу подано через підсистему "Електронний суд" 18.06.2026.
Крім того, скаржник, усупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України, не надав доказів, що підтверджують дату отримання оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі № 904/6345/25.
Пропуск строку на касаційне оскарження, із тверджень скаржника, стався з поважних та об`єктивних причин, що не залежали від волі заявника. Як зазначає скаржник, 12.06.2026 в підсистемі "Електронний суд" за допомогою вбудованого текстового редактора створено шаблон касаційної скарги, який було підписано електронним цифровим підписом та надіслано до суду. Проте, як стверджує скаржник, після перевірки реєстрації вказаної касаційної скарги у Верховному Суді, Дніпропетровська обласна прокуратура 18.06.2026 виявила збій у підсистемі "Електронний суд" та встановила, що касаційна скарга залишилась у вигляді чернетки, що підтверджується доданим до клопотання скриншотом підсистеми "Електронний суд", в якому зазначено статус скарги у вигляді "чернетки" та час її створення 12.06.2062 об 11 год 33 хв. Наведене, на думку скаржника, свідчить про добросовісну поведінку скаржника та його намагання ще до спливу кінцевого строку на касаційне оскарження подати касаційну скаргу. Крім того, зазначене, за твердженням скаржника, підтверджується доказами направлення касаційної скарги 11.06.2026 іншим учасника засобами поштового зв`язку. Дніпропетровська обласна прокуратура також зазначає, що з метою підтвердження факту технічного збою в підсистемі "Електронний суд" на електронну адресу ДП "Інформаційні судові системи" скаржник направив відповідну заяву. На підтвердження наведених обставин, скаржник до клопотання додає такі докази: титульний аркуш касаційної скарги з реєстраційним номером від 11.06.2026 № 15/1-1066вих-26; скриншот підсистеми "Електронний суд"; докази відправлення касаційної скарги 11.06.2026 відповідачу - ФОП Шаблико Т. С. та третій особі - ОСОБА_1 ; заяву до ДП "Інформаційні судові системи" про технічний збій.
Дніпропетровська обласна прокуратура також зазначає, що Дніпропетровська область є прифронтовою територією та зі сходу і півдня межує із зоною проведення бойових дій, у результаті чого щоденно оголошуються повітряні тривоги. Як відзначає скаржник, у період із 12.06.2026 по 18.06.2026 було оголошено 22 повітряні тривоги, з них 18 тривог пов`язаних з артилерійськими обстрілами. Вказані обставини, за твердженням скаржника, спонукають працівників Дніпропетровської обласної прокуратури перебувати в укриттях, що унеможливлює вчасну роботу в системі "Електронний суд".
Розглянувши наведені доводи скаржника, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зміст наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання чи громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку із чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Наведене повністю узгоджується із правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Однак наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не підтверджені належними доказами. Наданий скаржником скриншот про направлення на електронну адресу ДП "Інформаційні судові системи" заяви про надання інформації щодо технічного збою в підсистемі "Електронний суд" не може вважатися належним доказом наявності такого збою.
Крім того, обставини щодо необхідності перебування працівників Дніпропетровської обласної прокуратури в укриттях під час повітряних тривог, наведені скаржником в обґрунтування причин пропуску процесуального строку, також не пов`язані з непереборними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальної дії, оскільки повітряні тривоги відбуваються на всій території України, у зв`язку із чим всі учасники судового процесу перебувають в однакових умовах, а тому поновлення строку на касаційне оскарження із цих підстав буде порушенням пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України.
Оскільки скаржником не надано належних доказів, що підтверджують причини пропуску строку на подання касаційної скарги, то підстави, викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються Судом неповажними.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Дніпропетровській обласній прокуратурі необхідно подати до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому слід навести інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Дніпропетровській обласній прокуратурі буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі № 904/6345/25 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі № 904/6345/25 залишити без руху та надати скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак