УХВАЛА
09 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/2886/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Ярина Плюс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі
за позовом Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради
до: 1) Приватного підприємства "Ярина Плюс", 2) Приватного підприємства "Княжий Дар Плюс"
про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) нежитлового приміщення та скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення із закриттям розділу,
ВСТАНОВИВ:
26.06.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "Ярина Плюс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 (повний текст складено 05.06.2026) та рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі № 914/2886/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Ярина Плюс", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак, всупереч вимогам пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, скаржник у касаційній скарзі не зазначив адреси позивача - Львівської міської ради та не зазначив найменування та місцезнаходження одного з учасників справи, а саме відповідача-2 - Приватного підприємства "Княжий Дар Плюс".
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як установив Верховний Суд, Франківська окружна прокуратура м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради подала позовну заяву у 2024 році. ЇЇ предметом були дві вимоги немайнового характеру про:
- звільнення земельної ділянки площею 0,0120 га, що знаходиться за адресою: вулиця Виговського, 47, місто Львів, шляхом демонтажу (знесення) нежитлового приміщення загальною площею 64,7 кв. м;
- скасування державної реєстрації права приватної власності Приватного підприємства "Ярина Плюс" і Приватного підприємства "Княжий Дар Плюс" на нежитлове приміщення загальною площею 64,7 кв. м, що знаходиться за адресою: вулиця Виговського, 47, місто Львів, реєстраційний номер майна: 23827365, із закриттям відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційної справи.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.09.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 914/2886/24, позов Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради задоволено.
Приватне підприємство "Ярина Плюс" у касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі № 914/2886/24, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір за подання до Верховного Суду касаційної скарги на оскаржувані судові рішення в розмірі 9689,60 грн, розрахованому за формулою: 3028,00 грн х 2 х 200 % х 0,8 де 3028,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 2 - кількість вимог немайнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Однак Приватне підприємство "Ярина Плюс" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем строку на оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 914/2886/24, повний текст якої складено 05.06.2026, було 25.06.2026. Проте скаржник подав касаційну скаргу 26.06.2026, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Приватне підприємство "Ярина Плюс" зазначає, що касаційну скаргу подано в межах двадцятиденного строку, оскільки, на думку скаржника, строк обчислюється з дня отримання повного тексту судового рішення. При цьому скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови скаржник отримав 05.06.2026 о 17 год 45 хв, що підтверджується карткою руху документа, а тому перебіг строку починається з наступного дня.
Згідно з абзацом 2 пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Із доданої скаржником до касаційної скарги картки руху документа вбачається, що скаржник дійсно отримав постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 914/2886/24 05.06.2026 о 17 год 45 хв, а тому згідно абзацом 2 пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України початком строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення є 07.06.2026.
Відповідно до частин 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Отже, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Проте Приватне підприємство "Ярина Плюс" у своїй касаційній скарзі не заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 914/2886/24.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Приватному підприємству "Ярина Плюс" необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід зазначити всіх учасників справи та їх місцезнаходження з дотриманням вимог пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України;
- докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку і розмірі (9689,60 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Приватному підприємству "Ярина Плюс" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі № 914/2886/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ярина Плюс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2025 у справі № 914/2886/24 залишити без руху та надати скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак