Справа № 132/1407/26
2/132/1155/26
Ухвала
Іменем України
10 липня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РИБАК І.Ю., за участі: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ЯКИМЕНКА О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Якименка Олексія Олексійовича про призначення експертизи, заявлене в рамках цивільної справи № 132/1407/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі майна, що перебуває в спільній частковій власності,
ВСТАНОВИВ:
30.04.2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі майна, що перебуває в спільній частковій власності.
Позов мотивовано тим, що на підставі договорів дарування від 15 грудня 2017 року сторони набули у власність по 1/2 частці житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,0702 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:058:0082, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Право власності сторін на вказане нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку.
Позивач зазначає, що після набуття права власності співвласниками було отримано будівельний паспорт та здійснено реконструкцію житлового будинку, внаслідок чого зведено прибудову та приміщення мансардного поверху. За твердженням позивача, між сторонами фактично склався порядок користування окремими приміщеннями будинку та відповідними частинами земельної ділянки.
Разом із тим позивач вказує, що досягти домовленості щодо добровільного поділу спільного майна не вдалося, між співвласниками виникають постійні конфлікти з приводу користування житловим будинком, земельною ділянкою, інженерними мережами та під`їздом до належної йому частини домоволодіння, у зв`язку з чим подальше спільне користування нерухомим майном стало неможливим. На думку позивача, існує технічна можливість здійснення поділу будинку та земельної ділянки в натурі, а запропонований ним варіант відповідає фактичному порядку користування майном, який склався між сторонами.
Посилаючись на положення статей 15, 16, 367 Цивільного кодексу України, позивач просить поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у власність ОСОБА_1 кімнати № 1-7 та № 1-8, частину прибудови, відповідне приміщення мансардного поверху та частину огорожі, а у власність ОСОБА_2 - кімнати № НОМЕР_1 , № 1-6, коридор № 1-4, частину прибудови, відповідне приміщення мансардного поверху, сарай, погріб, металевий гараж та частину огорожі; поділити в натурі земельну ділянку площею 0,0702 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:058:0082, виділивши кожному із співвласників земельну ділянку площею по 0,0351 га. відповідно до конфігурації виділених частин житлового будинку; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 року, визначено склад суду з розгляду позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 08.05.2026 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.06.2026 року на 10год.00хв.
До початку підготовчого судового засідання у справі, призначеного на 18.06.2026 року на 10год.00хв., від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Хоменчука А.О. (ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1311331, виданий 17.06.2026 року на підставі договору про надання правничої допомоги № 313/26 від 15.06.2026 року, яким повноваження адвоката не обмежуються) надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням адвоката у відпустці у період часу з 17.06.2026 року по 24.06.2026 року.
Вказана заява про відкладення розгляду справи була задоволена, проведення підготовчого судового засідання було відкладено судом на 07.07.2026 року на 10год.00хв.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов 19.06.2026 року на Калинівського районного суду Вінницької області, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хоменчук А.О. зазначив, що відповідач не заперечує обставин набуття сторонами права спільної часткової власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку на підставі договорів дарування від 15 грудня 2017 року, відповідно до яких кожному зі сторін належить по 1/2 частці житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,0702 га. з кадастровим номером [номер приховано]:01:058:0082. Право власності сторін на вказане нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.
Після укладення договорів дарування у спірному будинку проживали відповідач ОСОБА_2 разом із сім`єю та дарувальник ОСОБА_3 , між якими фактично склався певний порядок користування житлом. Позивач, хоча і був зареєстрований у будинку, фактично у ньому не проживав.
Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хоменчук А.О. зазначив, що оформлення документів для проведення реконструкції житлового будинку, у тому числі отримання будівельного паспорта та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснювалися відповідачем ОСОБА_2 , який також, починаючи з квітня 2018 року, за власні кошти розпочав реконструкцію будинку. При цьому позивач ОСОБА_1 та дарувальник ОСОБА_3 участі у проведенні реконструкції не брали, а станом на час подання відзиву реконструкція будинку не завершена.
06.07.2026 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Хоменчука А.О. про відкладення розгляду справи, призначеної на 07.07.2026 року на 10год.00хв., у зв`язку з перебуванням адвоката в іншому судовому засіданні у справі № 686/22752/25, яка призначена до розгляду Хмельницьким апеляційним судом на 07.07.2026 року на 11год.10хв.
Суд, вирішуючи питання щодо можливості проведення підготовчого судового засідання за відсутності відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвоката Хоменчука А.О., а також щодо розгляду заявленого представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Якименко О.О. клопотання про призначення судової експертизи, виходить із такого.
Відповідно до статей 2, 12, 13 ЦПК України одним із основоположних завдань цивільного судочинства є своєчасний, ефективний та справедливий розгляд справи, а суд і учасники процесу зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами. Реалізація процесуальних прав не може перетворюватися на засіб безпідставного затягування судового розгляду чи створення перешкод для здійснення правосуддя.
Суд звертає увагу, що представнику відповідача ОСОБА_2 - адвокату Хоменчуку А.О. вже було надано можливість реалізувати право на відкладення розгляду справи. Так, підготовче судове засідання, призначене на 18 червня 2026 року, було відкладене виключно з підстав, зазначених адвокатом Хоменчуком А.О., а саме у зв`язку з його перебуванням у відпустці. Таким чином, суд уже забезпечив відповідачу ОСОБА_2 реальну можливість скористатися професійною правничою допомогою саме обраного ним адвоката.
Разом із тим повторне клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване лише участю представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Хоменчука А.О. в іншому судовому засіданні.
Оцінюючи наведені доводи, суд враховує, що справа у Калинівському районному суді Вінницької області була призначена до розгляду на 07 липня 2026 року о 10 годині 00 хвилин, тоді як судове засідання у справі № 686/22752/25 у Хмельницькому апеляційному суді було призначене лише на 11 годину 10 хвилин цього ж дня.
Сам по собі факт призначення іншого судового засідання не свідчить про об`єктивну неможливість участі представника відповідача у підготовчому засіданні у цій справі, оскільки такі обставини повинні підтверджуватися належними та допустимими доказами, які б свідчили про реальну неможливість забезпечити свою участь саме у призначений судом час.
Однак представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Хоменчуком А.О. не надано жодних доказів, які б підтверджували, що його участь у підготовчому засіданні Калинівського районного суду була об`єктивно неможливою, зокрема не наведено обставин щодо часу початку фактичного розгляду справи апеляційним судом, необхідності особистої присутності задовго до початку засідання, неможливості прибути після завершення судового засідання у Калинівському районному суді або інших обставин, які б об`єктивно виключали можливість участі.
Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хоменчук А.О. не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, хоча така можливість прямо передбачена ЦПК України та є одним із процесуальних механізмів забезпечення реалізації права особи на участь у судовому розгляді у випадках одночасної зайнятості чи перебування в іншому місці.
Таким чином, наведені у клопотанні обставини самі по собі не свідчать про існування поважних причин для повторного відкладення підготовчого засідання.
Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 189 ЦПК України підготовче провадження повинно бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, а його продовження допускається лише у виняткових випадках.
Провадження у справі відкрито 08 травня 2026 року. На момент проведення підготовчого судового засідання встановлений законом строк підготовчого провадження фактично спливає, а його повторне відкладення за відсутності належно підтверджених поважних причин суперечило б вимогам процесуального закону щодо розумних строків розгляду справи та призвело б до безпідставного затягування судового процесу.
Окремо суд зазначає, що принцип змагальності сторін не означає обов`язку суду забезпечувати безмежну кількість можливостей для реалізації процесуальних прав особою, яка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, без поважних причин не забезпечує свою участь у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд кореспондується з обов`язком учасників процесу проявляти належну процесуальну активність, добросовісно користуватися процесуальними правами та утримуватися від поведінки, яка спрямована на затягування провадження. Саме національні суди зобов`язані організувати судове провадження таким чином, щоб забезпечити його ефективність та дотримання розумних строків розгляду.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Хоменчук А.О. були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання, скористалися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому виклали власну правову позицію щодо заявлених позовних вимог, надали докази на її підтвердження та фактично реалізували своє право на захист.
Крім того, матеріали справи свідчать, що клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Якименка О.О. про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи було завчасно подане через підсистему «Електронний суд», а тому відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Хоменчук А.О. мали реальну можливість ознайомитися з його змістом, поставленими на вирішення експерта питаннями, запропонувати власні питання, висловити заперечення щодо призначення експертизи, виду експертного дослідження, кандидатури експерта чи експертної установи або подати будь-які інші письмові пояснення.
Разом із тим жодних письмових заперечень, альтернативних пропозицій чи клопотань з цього приводу відповідачем ОСОБА_2 та його представником - адвокатом Хоменчуком А.О. до суду не подано.
Отже, відсутність відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвоката Хоменчука А.О. у судовому засіданні є наслідком їх власної процесуальної поведінки та не свідчить про позбавлення їх можливості реалізувати права, гарантовані цивільним процесуальним законодавством.
Суд виходить із того, що принцип рівності сторін забезпечується не фактом їх обов`язкової фізичної присутності у кожному судовому засіданні, а створенням кожному учаснику справи рівних процесуальних можливостей для викладення своєї позиції, подання доказів, заявлення клопотань та заперечень.
У даній справі такі можливості відповідачу ОСОБА_2 та його представнику - адвокату Хоменчуку А.О. були повністю забезпечені, однак останні ними у повному обсязі не скористалися.
При цьому питання про призначення судової експертизи належить до процесуальних питань, вирішення яких відповідно до ЦПК України здійснюється судом з урахуванням позиції учасників справи та наявних матеріалів. Відсутність сторони, яка була належним чином повідомлена про розгляд справи та не подала заперечень щодо відповідного клопотання, сама по собі не є процесуальною перешкодою для вирішення такого питання.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет позову, необхідність встановлення технічної можливості поділу житлового будинку та земельної ділянки в натурі, а також беручи до уваги, що для з`ясування зазначених обставин необхідні спеціальні знання у сфері будівництва та землеустрою, суд дійшов висновку про можливість вирішення клопотання про призначення експертизи у цьому підготовчому судовому засіданні за відсутності відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвоката Хоменчука А.О., оскільки таке вирішення не порушує принципів змагальності, рівності сторін та права на справедливий суд, натомість забезпечує дотримання завдань цивільного судочинства, процесуальної економії та розумних строків розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача - адвокат Якименко О.О. звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області із письмовим клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що для правильного вирішення спору необхідним є встановлення обставин, які потребують спеціальних знань у сфері будівництва, архітектури, технічної інвентаризації об`єктів нерухомості та землеустрою, оскільки без залучення відповідних спеціальних знань неможливо об`єктивно встановити технічну можливість поділу житлового будинку та земельної ділянки, визначити можливі варіанти такого поділу, відповідність запропонованого позивачем способу поділу вимогам будівельних, санітарних, протипожежних норм, державних будівельних норм, а також визначити реальні та ідеальні частки співвласників після здійснення поділу.
Заявник просить поставити на вирішення експертів питання щодо можливості поділу житлового будинку відповідно до запропонованого позивачем варіанту, визначення реальних та ідеальних часток співвласників, можливості поділу земельної ділянки відповідно до поділу житлового будинку, а також встановлення інших можливих варіантів поділу спірного нерухомого майна з дотриманням принципу рівності часток співвласників.
Проведення експертизи заявник просить доручити судовим експертам ТОВ «Подільський центр судових експертиз», зазначаючи, що саме ця експертна установа має необхідних атестованих судових експертів відповідної спеціалізації, які володіють спеціальними знаннями, необхідними для проведення комплексного дослідження.
Витрати на проведення експертизи покласти на позивача, а на час проведення експертного дослідження - зупинити провадження у справі.
Вислухавши позицію представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Якименка О.О., який підтримав подане клопотання про призначення експертизи, дослідивши матеріали цивільної справи, подане клопотання, перевіривши його доводи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до статей 2, 5, 12 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, а суд, залишаючись об`єктивним і неупередженим арбітром, зобов`язаний створити сторонам усі необхідні умови для реалізації процесуальних прав, забезпечуючи рівність учасників процесу та дотримання принципу змагальності.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справу виключно в межах заявлених сторонами вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках, передбачених законом.
При цьому саме на суд покладається обов`язок забезпечити всебічне, повне, об`єктивне та безпосереднє дослідження усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, а ухвалене судове рішення повинно ґрунтуватися виключно на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах, досліджених у судовому засіданні.
Вирішення заявленого позову безпосередньо пов`язане із встановленням технічної можливості реального поділу житлового будинку та земельної ділянки, визначенням можливих способів такого поділу, необхідності проведення переобладнання, відповідності запропонованих варіантів вимогам чинних будівельних, земельних та містобудівних норм, а також із визначенням співвідношення між ідеальними та реальними частками кожного із співвласників.
Наведені питання виходять за межі звичайної правової оцінки суду, потребують спеціальних знань у відповідних галузях науки і техніки та не можуть бути встановлені лише шляхом дослідження письмових доказів чи пояснень сторін, оскільки їх вирішення потребує проведення спеціальних досліджень із застосуванням відповідних методик судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз.
Надаючи оцінку заявленого клопотання, суд виходить із того, що відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів і показаннями свідків.
Висновок експерта є самостійним видом доказу, який має особливу процесуальну природу, оскільки формується особою, яка володіє спеціальними знаннями у відповідній галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла. Саме тому у випадках, коли встановлення певних юридично значущих фактів є неможливим без застосування спеціальних знань, призначення судової експертизи виступає не лише процесуальним правом суду, а й необхідним засобом забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування у даній справі є, зокрема, технічна можливість поділу житлового будинку та земельної ділянки, можливість утворення ізольованих об`єктів нерухомого майна, визначення їх площі, конфігурації, вартості, відповідності державним будівельним нормам, вимогам земельного законодавства та можливості самостійної експлуатації кожної із виділених частин.
Такі обставини не можуть бути встановлені виключно шляхом аналізу правовстановлюючих документів, технічного паспорта чи пояснень учасників справи, оскільки вони потребують проведення спеціальних інженерно-технічних розрахунків, натурного обстеження об`єкта нерухомості, дослідження його конструктивних елементів, інженерних мереж, фактичного планування будинку та можливості його переобладнання.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України обставини, які відповідно до закону повинні підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими доказами.
Саме тому технічна можливість реального поділу нерухомого майна, можливість переобладнання житлового будинку в два самостійних об`єкти, відповідність такого поділу державним будівельним нормам, а також можливість поділу земельної ділянки можуть бути встановлені виключно шляхом проведення відповідної судової експертизи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом із тим принцип змагальності цивільного процесу не звільняє суд від обов`язку сприяти повному встановленню фактичних обставин справи у випадках, коли для їх встановлення необхідні спеціальні знання. Реалізація судом передбачених законом повноважень щодо призначення експертизи спрямована виключно на забезпечення повного та об`єктивного дослідження доказів, а не на збирання доказів замість сторін.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а тому висновок експерта після його отримання підлягатиме оцінці судом у сукупності з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, відповідно до вимог процесуального закону.
Згідно зі статтею 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові.
Отже, законодавець прямо визначає, що саме експерт, а не суд чи учасники справи, на підставі спеціальних знань проводить необхідні дослідження та надає професійний висновок щодо обставин, які входять до предмета доказування та потребують застосування спеціальних знань.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також якщо сторонами не подано відповідних висновків експертів із цих самих питань або подані висновки викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив, що жодною із сторін не подано належного висновку судового експерта щодо можливості реального поділу спірного житлового будинку та земельної ділянки, визначення варіантів такого поділу, а також співвідношення реальних та ідеальних часток співвласників.
Таким чином, встановлення зазначених обставин без проведення спеціального експертного дослідження є об`єктивно неможливим.
При цьому суд бере до уваги, що предметом спору є не лише визначення обсягу прав кожного із співвласників, а й встановлення фактичної можливості реалізації цих прав шляхом утворення самостійних об`єктів нерухомого майна, придатних для їх окремого використання за цільовим призначенням.
Саме від відповіді на питання щодо технічної можливості такого поділу, відповідності запропонованих варіантів державним будівельним нормам, можливості облаштування самостійних входів, інженерних мереж, забезпечення належної експлуатації приміщень та земельної ділянки залежить правильне вирішення спору по суті.
Відтак суд приходить до висновку, що передбачені статтею 103 ЦПК України умови для призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у даній справі є наявними, а її проведення є необхідним, доцільним та об`єктивно зумовленим характером спірних правовідносин і предметом доказування у справі.
Вирішуючи питання про необхідність призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, суд також враховує характер спірних матеріальних правовідносин, які виникли між сторонами.
Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Спільна власність є частковою або сумісною.
Згідно зі статтею 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За змістом статті 358 ЦК України кожен співвласник має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, а у разі неможливості такого надання - має право вимагати відповідної матеріальної компенсації.
Приписами статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі здійснення такого виділу право спільної часткової власності щодо виділеного майна припиняється.
Статтею 367 ЦК України встановлено, що майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що пріоритетним способом захисту прав співвласника є саме реальний поділ майна або виділ частки в натурі, якщо це є технічно можливим і не призводить до втрати майном його функціонального призначення, істотного зменшення його вартості чи порушення прав інших співвласників.
Саме тому суд, вирішуючи спір про поділ нерухомого майна, насамперед повинен встановити, чи допускають технічні характеристики об`єкта нерухомості його реальний поділ із утворенням двох самостійних об`єктів цивільних прав.
Встановлення таких обставин виходить за межі правових знань суду, оскільки потребує проведення спеціальних інженерно-технічних досліджень конструктивних елементів будинку, його інженерного забезпечення, можливості облаштування окремих входів, автономних комунікацій, дотримання вимог державних будівельних норм, а також можливості поділу земельної ділянки із забезпеченням самостійного користування кожною із новоутворених земельних ділянок.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза є дослідженням на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є предметом судового розгляду.
Статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють як державні спеціалізовані установи, так і судові експерти, які не є працівниками таких установ, а також інші фахівці у випадках і порядку, визначених законом.
Отже, чинне законодавство не встановлює переваги державних спеціалізованих експертних установ над іншими суб`єктами судово-експертної діяльності. Вирішальне значення має наявність у експертів відповідної кваліфікації, спеціалізації, атестації та повноважень на проведення відповідного виду судових експертиз.
Суд також бере до уваги роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок».
У пункті 6 зазначеної постанови Пленуму роз`яснено, що виділ у натурі частки житлового будинку можливий лише за умови, якщо кожному співвласнику може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом, або якщо існує технічна можливість переобладнання приміщень у самостійні ізольовані квартири.
Крім того, Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на необхідність встановлення саме технічної можливості такого поділу, а у випадках, коли для вирішення цього питання потрібні спеціальні знання, суд вправі призначити відповідну судову експертизу.
Наведені роз`яснення, хоча й були прийняті до набрання чинності чинним Цивільним кодексом України, не суперечать сучасному законодавству та продовжують застосовуватися судами під час вирішення спорів щодо поділу житлових будинків між співвласниками.
Аналогічний правовий підхід неодноразово висловлений Верховним Судом.
Так, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що при вирішенні спорів про поділ нерухомого майна визначальним є встановлення технічної можливості його реального поділу, а така можливість повинна підтверджуватися належними та допустимими доказами, насамперед висновком судової будівельно-технічної експертизи.
Верховний Суд також виходить із того, що суд не має спеціальних знань у галузі будівництва, архітектури, землеустрою та оцінки нерухомості, а тому не вправі самостійно визначати технічну можливість поділу об`єкта нерухомості чи обирати варіант такого поділу без відповідного експертного дослідження.
Усталена практика Верховного Суду свідчить про те, що саме висновок будівельно-технічної експертизи є основним доказом при вирішенні спорів про виділ частки в натурі, оскільки лише експерт може встановити відповідність запропонованих варіантів поділу вимогам будівельних норм, визначити можливість утворення самостійних об`єктів нерухомості, їх реальні та ідеальні частки, а також можливість здійснення необхідного переобладнання без порушення вимог законодавства.
Більше того, у справах, де одночасно вирішується питання про поділ житлового будинку та земельної ділянки, зазначені питання є взаємопов`язаними, оскільки варіант поділу земельної ділянки безпосередньо залежить від варіанта поділу самого будинку, розташування господарських споруд, інженерних мереж, проходів, під`їздів та меж землекористування.
Саме тому проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи є найбільш ефективним процесуальним способом встановлення всіх обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, та забезпечує ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення.
Оцінюючи запропоновані представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Якименка О.О. питання, які пропонується поставити на вирішення експертів, суд виходить із того, що вони безпосередньо стосуються предмета доказування у даній цивільній справі та спрямовані на встановлення фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення спору.
Поставлені питання не містять правової оцінки спірних правовідносин, не передбачають вирішення експертом питань права чи тлумачення норм законодавства, а стосуються виключно встановлення технічної можливості поділу житлового будинку та земельної ділянки, визначення можливих варіантів такого поділу, реальних та ідеальних часток співвласників, а також відповідності запропонованих варіантів вимогам будівельних, земельних та інших спеціальних норм.
Саме тому суд вважає, що запропоновані питання відповідають вимогам статей 102-104 ЦПК України та можуть бути поставлені на вирішення експертів, з техніко-юридичними правками.
Вирішуючи питання щодо визначення експертної установи, суд враховує, що відповідно до статей 7, 10 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз може бути доручено як державним спеціалізованим установам, так і іншим суб`єктам судово-експертної діяльності, за умови, що дослідження виконуватиметься судовими експертами, які мають відповідну кваліфікацію, атестовані у встановленому законом порядку та внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів.
Нормами чинного законодавства не встановлено пріоритету державних експертних установ перед недержавними. Вирішальними критеріями є компетентність експерта, його спеціалізація, дотримання принципів незалежності, об`єктивності та повноти дослідження.
Матеріали справи не містять відомостей, які б ставили під сумнів компетентність судових експертів ТОВ «Подільський центр судових експертиз», наявність у них відповідної кваліфікації або можливість проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Будь-яких доказів існування обставин, що могли б свідчити про заінтересованість зазначеної експертної установи у результатах розгляду справи, її упередженість або неможливість забезпечення об`єктивного проведення експертного дослідження, судом не встановлено, а учасниками справи таких доказів не подано.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що визначення експертної установи належить до дискреційних повноважень суду, який при вирішенні цього питання повинен виходити з принципів змагальності, процесуальної економії, забезпечення розумних строків розгляду справи, а також можливості проведення якісного експертного дослідження.
Суд також бере до уваги, що проведення експертизи однією експертною установою сприятиме повному, всебічному та узгодженому дослідженню взаємопов`язаних питань щодо поділу житлового будинку і земельної ділянки, виключить ризик виникнення суперечностей між окремими експертними висновками та забезпечить процесуальну економію.
Крім того, витрати на проведення експертизи добровільно прийняв на себе позивач, що узгоджується із положеннями статті 139 ЦПК України та свідчить про відсутність перешкод для призначення відповідного дослідження.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає обов`язок національного суду забезпечити повне та належне дослідження всіх доказів, необхідних для правильного вирішення спору.
У рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово наголошувалося, що принцип справедливого судового розгляду охоплює не лише процесуальну рівність сторін, а й обов`язок суду використати всі передбачені законом процесуальні механізми для встановлення дійсних обставин справи тоді, коли без цього ухвалення обґрунтованого рішення є неможливим.
Європейський суд з прав людини виходить із того, що експертиза, призначена незалежним судом, є одним із процесуальних засобів встановлення фактичних обставин справи та повинна використовуватися тоді, коли предмет доказування потребує спеціальних знань, яких суд не має.
Водночас Європейський суд наголошує, що суд не пов`язаний висновком експерта, однак у разі його призначення повинен забезпечити сторонам можливість брати участь у дослідженні такого доказу, ставити перед експертом питання, заявляти клопотання щодо проведення додаткової чи повторної експертизи, а також висловлювати свої заперечення щодо експертного висновку, чим забезпечується реалізація принципу рівності сторін та змагальності судового процесу.
Враховуючи предмет заявленого позову, характер спірних правовідносин, відсутність у матеріалах справи належного експертного висновку, необхідність застосування спеціальних знань у галузі будівництва та землеустрою, взаємопов`язаність питань поділу житлового будинку і земельної ділянки, суд доходить переконання, що призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи є необхідним, обґрунтованим, відповідає вимогам статей 103-104 ЦПК України та сприятиме повному, всебічному, об`єктивному з`ясуванню всіх обставин справи.
Оскільки проведення експертизи потребує значного проміжку часу, матеріали цивільної справи повинні бути направлені до експертної установи для проведення відповідного дослідження, а без отримання експертного висновку подальший розгляд справи по суті є неможливим, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Таким чином, беручи до уваги необхідність забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, дотримання принципів верховенства права, змагальності сторін, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також права кожної особи на справедливий судовий розгляд, суд приходить до переконання про наявність усіх передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника позивача, призначення у справі судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, доручення її проведення судовим експертам ТОВ «Подільський центр судових експертиз», покладення витрат на її проведення на позивача та зупинення провадження у справі до надходження до суду письмового висновку експертів.
Керуючись статтями 76-81, 89, 102-104, 109, 139, 252, 253, 258-261 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Якименка Олексія Олексійовича про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи - задовольнити.
Призначити у цивільній справі № 132/1407/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності - судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.
Проведення експертизи доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський центр судових експертиз».
На вирішення експертів поставити такі питання:
Чи існує технічна можливість поділу в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту, запропонованого позивачем, а саме:
1) кімната 1-7 площею 13,1 кв.м; кімната 1-8 площею 15,0 кв.м; відповідна частина прибудови; відповідна частина другого поверху (мансарди та даху); відповідні господарські будівлі та споруди;
2) кімната 1-6 площею 12,4 кв.м; кімната 1-5 площею 11,9 кв.м; коридор 1-4 площею 6,8 кв.м; відповідна частина прибудови; відповідна частина другого поверху (мансарди та даху); відповідні господарські будівлі та споруди,
із визначенням реальних (фактичних) та ідеальних часток кожного із співвласників;
Якщо запропонований позивачем варіант поділу є технічно неможливим або не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, визначити всі можливі варіанти поділу в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами між співвласниками із максимально можливим наближенням до рівності їх часток (по 1/2 кожному), визначивши реальні (фактичні) та ідеальні частки співвласників, а також, у разі необхідності, розмір грошової компенсації у зв`язку з можливим відступом від рівності часток;
Чи існує технічна можливість поділу присадибної земельної ділянки площею 0,0702 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:01:058:0082, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до запропонованого або іншого можливого варіанта поділу житлового будинку?
У разі наявності такої можливості визначити всі можливі варіанти поділу земельної ділянки відповідно до варіантів поділу житлового будинку із зазначенням площі, конфігурації, меж новоутворених земельних ділянок, визначивши реальні та ідеальні частки кожного співвласника.
Для проведення експертизи надати експертам матеріали цивільної справи № 132/1407/26.
Надати експертам право у разі необхідності ознайомитися з об`єктом дослідження за місцем його знаходження, проводити необхідні вимірювання, фотофіксацію, складати схеми, плани та виконувати інші дії, необхідні для проведення повного, всебічного та об`єктивного експертного дослідження.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та безпідставну відмову від виконання покладених на них обов`язків.
Витрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, покласти на позивача ОСОБА_1 .
Роз`яснити позивачу положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення учасника справи від участі у проведенні експертизи, у тому числі від внесення коштів, необхідних для її проведення.
Роз`яснити сторонам, що вони мають право подавати експертам додаткові матеріали через суд, заявляти клопотання щодо уточнення питань, порушувати питання про призначення додаткової або повторної експертизи, а також надавати свої пояснення щодо висновку експерта після його надходження до суду.
Матеріали цивільної справи після набрання ухвалою законної сили направити до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський центр судових експертиз» для виконання експертизи.
Зупинити провадження у цивільній справі № 132/1407/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, на час проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та до надходження до суду письмового висновку експертів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя